Розгадана таємниця 300–літнього листа турецького султана Мехмеда ІV - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.67 € 27.27
Розгадана таємниця 300–літнього листа турецького султана Мехмеда ІV

Найвидатніший правитель Османської імперії.

Фото uk.wikipedia.org.

Розгадана таємниця 300–літнього листа турецького султана Мехмеда ІV

Документ, який зберігається в Кам’янці–Подільському на Хмельниччині, нарешті перекладено. А заодно й привідкрито невідомі сторінки української історії

А все розпочалося із пошуків булави Богдана Хмельницького…

У документально–історичному розслідуванні команда телепроекту «Україна. Повернення своєї історії» шукає гетьманські клейноди, що підтверджують українську державність, спростовує роками нав’язані міфи про козаків та показує, як Росія провела жорстку кампанію зі знищення доказів існування української держави. Одна з реліквій привела дослідників до Кам’янця–Подільського.

Шукаючи булаву Богдана Хмельницького, знімальна група телеканалу «1+1» приїхала до міста над Смотричем, адже серед версій була і така, за якою, можливо, гетьман передав її синові–спадкоємцеві. За однією з легенд, Юрій був страчений саме в Кам’янці–Подільському. Його начебто повісили, прив’язавши мотузкою до замкового мосту.

Чи залишилися документальні відомості про ті події і чи можна у них знайти бодай якісь згадки про втрачену булаву, команда «Скарбів нації» розпитувала в директора Кам’янець–Подільського державного історичного музею–заповідника Олександра Заремби. Він каже, що немає доказів на підтвердження версії про страту Юрія в Кам’янці, натомість показав інший загадковий документ епохи Богдана Хмельницького — лист одного з найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мехмеда ІV.

Послання довгі роки зберігається у фондосховищах Кам’янець–Подільського державного історичного музею–заповідника. Відомо, що це — султанський фірман, тобто указ. Документ достатньо великого розміру — близько 1 метра 40 сантиметрів завдовжки. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру — персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим письмом і належить султану Мехмеду ІV, період правління якого припадає на 1648—1687 роки.

Разом із посланням напередодні битви під Берестечком був і подарунок — золототканий халат

Досі не знали, про що йшлося у тексті грамоти. Ніхто не зміг прочитати, що зашифровано давньою османською в’яззю. Оскільки в Туреччині відійшли від старої писемності, і колишня мова великої імперії помітно відрізняється від сучасної турецької, то фахівців–тюркологів знайти практично неможливо не лише в Україні, а й у світі.

Історик Олександр Середа, українець, який довгий час працює в Туреччині в одному з найстаріших університетів на кафедрі україністики і один із небагатьох у світі науковців, що знаються на староосманській, таки розшифрував, про що йдеться у листі. Щоб перекласти документ одного з найвидатніших правителів Османської імперії, Олександр Середа використав 5 спеціальних словників.

«Мехмед ІV — саме той султан, якому пишуть листа запорожці на знаменитій картині Іллі Рєпіна. Тож ми також очікували, що, можливо, там буде якась гнівна відповідь. Насправді усе виявилося набагато цікавішим», — каже продюсер стрічки Акім Галімов.

Щоб перекласти документ одного з найвидатніших правителів Османської імперії, Олександр Середа використав 
5 спеціальних словників.

Як з’ясувалось у процесі перекладу, у своїх перших рядках султан звертається не до когось іншого, а до «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана Богдана Хмельницького».

Під час роботи над перекладом Олександр Середа визначив дату листа — 1651 рік. Якраз напередодні битви під Берестечком.

«З офіційної історії ми знаємо, що баталію було програно полякам через те, що в останню мить кримський хан, який був союзником Хмельницького, залишив поле бою разом із військом. Хоч доказів цьому не було, версія добре «лягала» в радянську ідео­логію, за котрою кримські татари — зрадники та вічні вороги українців. Цей стереотип нав’язувався роками. Але у тексті послання до Богдана Хмельницького йдеться про те, що він, султан Мехмед ІV, особисто просив турецького хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі. Навряд чи хан ослухався би свого правителя і залишив Богдана, — зауважує Олександр Середа. — Тож цей документ — справжня історична сенсація».

Наприкінці ж листа міститься інформація, яка дещо ошелешує.

«У тексті йдеться про те, що Мехмед ІV розглядає Богдана Хмельницького як дуже близького приятеля і шле йому в подарунок… золототканий халат. На той час в Османській імперії це був найвищий прояв приятельських стосунків та найбільший подарунок від султана, на який можна було заслужити», — пояснює суть документа Олександр Середа.

Марина ЛУГОВА

 

 

 

 Його мама – уродженка Поділля

До речі, Мехмед ІV — з тих султанів Османської імперії, які мали тісні зв’язки з Україною. Він сам був напівукраїнцем. Його мати, Турхан Хатідже–султан (на фото), родом із Поділля, і до того як була захоплена в полон татарами, її звали Надією. У 12–літньому віці вона стала наложницею султана Ібрагіма І, а в 15 років, 2 січня 1642–го, народила майбутнього султана Мехмеда ІV. Мати завжди зазначала його походження, нагадувала, що син — з козацького роду. Саме з Мехмедом ІV укладали союзи Богдан Хмельницький, а пізніше його син Юрій (проголошений князем України у складі Османської імперії). З ним домовлялися про протекцію Іван Виговський, Павло Тетеря, Іван Брюховецький. Це йому писали свого знаменитого листа запорожці на чолі з отаманом Іваном Сірком. Більш того, він був єдиним султаном, що побував в Україні (якщо не брати до уваги землі Кримського юрту) — в 1672 році Мехмед ІV особисто очолив похід на Поділля.

 

Древній унікальний документ.
Древній унікальний документ.

 

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.