Як вихідець із Великої Волині став першим педіатром Російської імперії - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.20 € 30.49
Як вихідець із Великої Волині став першим педіатром Російської імперії

Степан Хотовицький – автор «Педіятрики», яку називають енциклопедією дитячих хвороб.

Фото uk.wikipedia.org.

Як вихідець із Великої Волині став першим педіатром Російської імперії

Майже до середини XIX століття лікування дітей не виділяли в окрему галузь медицини. Допоки наш земляк Степан Хомич Хотовицький, який очолював кафедру акушерства, жіночих і дитячих хвороб Петербурзької медико–хірургічної академії, у своїх працях не обґрунтував право педіатрії бути самостійною наукою. Його напрацювання актуальні й досі

Медичне світило із села Красилів

Рід Хотовицьких був великим і знаним не тільки у рідному Старокостянтинівському повіті Волинської губернії. Особливою його гордістю став уродженець Красилова (нині Хмельницька область) Степан Хотовицький, син священика, який завдяки своїм унікальним здібностям здобув право казенним коштом вивчитися на лікаря і зумів стати вченим світового рівня.

Дата народження майбутнього медичного світила точно не відома, найчастіше називають 1794, але згадують також 1791 і 1796 роки. Дванадцятилітнім хлопець почав навчатися в духовній семінарії стародавнього міста Острог, де, окрім латині, вивчив грецьку, німецьку та французьку мови. Працелюбність і талант Степана були належно оцінені. Коли по закінченні семінарії проводився набір студентів до Петербурзької медико–хірургічної академії, то юний Хотовицький у числі 12 випускників був допущений до складання попередніх іспитів і виборов рекомендацію Волинської губернської лікарської управи вступати до престижного закладу.

Прибувши до Петербурга, семінарист Хотовицький знову здавав екзамени з латині, арифметики й історії, за результатами яких його звільнили від плати за навчання. А згодом наш земляк став одним із 10 найкращих випускників академії 1817 року. Його відрядили стажуватися за кордон у клініках Берліна, Відня, Геттінгена, Лондона, Единбурга. У дипломі, виданому шотландським професором Дж. Гамільтоном, Степан Хотовицький характеризувався як талановитий лікар і людина високої моралі.

Про повивальне мистецтво і «худобне лікування»

Повернувшись до Петербурга, Хотовицький захистив дисертацію на ступінь доктора медицини і був затверджений у званні ад’юнкт–професора на кафедрі судової медицини й акушерства. Але ця робота несподівано була перервана довгостроковим відрядженням до Астрахані, де лютувала занесена з Персії та Закавказзя холера. Набутий досвід і знання пригодилися вченому через 8 років, коли ця страшна хвороба охопила майже всю Російську імперію. Степан Хотовицький брав активну участь у діяльності холерного комітету і зробив значний внесок у ліквідацію епідемії, за що був удостоєний монаршої відзнаки.

Але провідним напрямом діяльності професора Хотовицького завжди були проблеми материнського і дитячого здоров’я, які на той час вважалися чимось другорядним. Підтверджує це відповідь міністра освіти Завадського на клопотання нашого земляка про створення у Петербурзькій академії окремої кафедри акушерства: «Я згоден на відділення повивального мистецтва, але з тією умовою, щоб цю дисципліну читав професор «худобного лікування»… (ветеринарію на той час викладали на медичних факультетах).

Провідним напрямом  діяльності професора  Хотовицького завжди були проблеми материнського і дитячого здоров’я, які на той час   вважалися чимось другорядним.

У 1836 році Степана Хотовицького таки призначають ординарним професором нової кафедри акушерства і жіночих та дитячих хвороб, він уперше в Російській імперії почав викладати систематичний курс педіатрії. Обгрунтування важливості цієї наукової дисципліни лягло в основу великої праці під назвою «Педіятрика». Майже тисячу сторінок мав унікальний фоліант, в якому автор уперше в медичному світі сформулював особливості підходу до хвороб дитячого віку, розробив їх класифікацію і принципи лікування, що зводилися до пріоритетності вичікувального способу перед діяльним. Особливе значення відводилося стосункам лікаря з маленькими пацієнтами, дитячій психології.

Професор Хотовицький разом зі своїми учнями хотів утілювати ці теоретичні напрацювання на практиці. І нарешті після його наполегливих клопотань у 1842 році при академії були створені акушерська та дитяча клініки, а згодом у Петербурзі відкрили першу в світі лікарню для дітей раннього віку. Начебто все складалося якнайкраще для вченого. Якби не підкилимні ігри, через які Хотовицький потрапив у немилість.

Така вона, монарша «ласка»…

Чому «Педіятрика» була надрукована накладом усього 600 примірників? Чому вона не скоро стала відомою широкому колу практичних лікарів? Через що Хотовицький не одержав можливості очолити побудовану за його планом клініку? Тут далася взнаки особиста неприязнь Миколи І до нашого земляка. Професор став жертвою наклепу. Попередньо його звинуватили у відмові надати лікарську допомогу дружині наближеного до престолу урядовця і заарештували. І тільки завдяки особистому зверненню ректора академії до імператора зі спростуванням вигаданих звинувачень арешт через 7 тижнів було скасовано і вченого звільнили з–під варти. Але наслідки монаршої «ласки» він відчував упродовж усієї подальшої кар’єри. І це при тому, що ще на початку своєї роботи в академії Хотовицький отримав Знак бездоганної служби, яким нагороджували працівників, котрі проявляли високу моральність і сумлінність.

Полишивши через утиски у віці 50 років працю в Медико–хірургічній академії, Степан Хотовицький залишався її почесним членом і членом Медичної ради. Але впродовж наступних чо­тирьох десятиліть він не мав змоги повноцінно займатися улюбленою справою.

Помер учений 30 березня 1885 року в Петербурзі на 91–му році життя. Іменем засновника вітчизняної педіатрії в Красилові на Хмельниччині назвали одну з вулиць, що донедавна носила ім’я комуніста Григорія Петровського. Біля входу до місцевої райлікарні встановлено меморіальну дошку з барельєфом Степана Хотовицького.

Оксана Кравченко.