Відчуйте різницю: митці зуміли не просто прикрасити стіни споруди, а й зобразити літературні смаки тих, хто тут живе.
На фасаді будинку — улюблені книги його мешканців
Зображення на стінах покинутих споруд чи парканів нині не рідкість. Вуличні художники використовують їх як мольберти. Проте все частіше з’являються мурали, які по праву можна вважати витворами мистецтва
Саме до таких належить робота данського художника Яна Іс де Мана, який не просто розписує стіни непримітних будівель, а й намагається своїми творами згуртувати місцеві спільноти, залучити людей до втілення задумів, де кожен може проявити себе. Цьогоріч у співпраці з другом, теж вуличним художником та партнером по ще одному проєкту, Дефом Фідом і співвласником тамтешнього тату–салону він представив 3–ярусну книжкову полицю — зорову ілюзію на стіні одного з будинків у місті Утрехті (Нідерланди).
Ян розповів, що знайомий із місцевими мешканцями, які давно просили його вигадати для них щось незвичайне. «Спочатку я планував зобразити великий смайл. Побачивши гігантську усмішку, люди почувались би щасливішими. Однак ця ідея була надто простою, банальною, — каже митець. — Я вивчив розміри споруди, місце її розташування, і мені спало на думку: а чому б не зобразити гігантську книжкову полицю? Люблю створювати ілюзії на стінах та викликати усмішки на обличчях людей».
Люблю створювати ілюзії на стінах та викликати усмішки на обличчях людей.
Аби зображення не було прив’язане штучно, залучили до мистецького процесу мешканців будинку, розпитали їх про улюблені книги. «Так нам вдалося поєднати 8 різних мов та культур в одній роботі. Усім знайшлося місце — кожній особі, віку, уподобанню. Єдине табу, яке я запровадив, — на політичну й релігійну літературу», — розповідає автор.
Тиждень знадобився лише на те, щоб перенести план книжкової полиці на стіну житлового будинку. Митці зізналися: хвилювалися, чи вдасться все правильно спланувати, чи підійде проєкт для споруди та місцевості.
Коли ж мурал завершили, він став родзинкою кварталу, місцем зупинки перехожих для цікавого селфі. «Квартал, де розміщена наша робота, поєднує чимало культур. І я зауважив, що люди не шукають різниці між народами, політичними ідеями чи поглядами. Наше зображення книг також гуртує всіх без винятку».
Надія АНДРІЙЧУК.
