Там, де з’явилася Божа Матір, закровоточив хрест. А кров ця не належить ні людині, ні тварині… - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.20 € 30.49
Там, де з’явилася Божа Матір, закровоточив хрест. А кров ця не належить ні людині, ні тварині…

Той самий хрест у Джублику, який кровоточить.

zakarpattya.net.ua

Там, де з’явилася Божа Матір, закровоточив хрест. А кров ця не належить ні людині, ні тварині…

Урочище Джублик, що між селами Вільхівка та Нижнє Болотне Іршавського району Закарпаття, — ​незвичайне. Тут у 2002 році двом дівчаткам дев’яти і десяти літ явилася Богородиця. Згодом вони також бачили Ісуса та святого Йосипа. Після цього це місце стало паломницьким

Невідома червона рідина, що текла нізвідки, шокувала і вчених

— Першим почало кровоточити розп’яття в центрі перед каплицею, — ​розповідає ігумен монастиря Собору Пресвятої Богородиці отець Атанасій (Чийпеш). — ​Зроблене з бетону, вперше кров на ньому помітили навесні 2003–го.

Я подумав, що то бруд, і сказав одному хлопчині помити його. Пізніше, якоїсь неділі, спускався сходами і побачив, що кров явно тече. Розп’яття кровоточило з 2003 по 2005 рік. Тоді було встановлено найбільшу (300 км) хресну дорогу в світі — ​Львів–Джублик. Ідучи нею, паломники зупиняються біля чотирнадцятьох хрестів, так званих стацій, згадуючи страждання Ісуса Христа. Періодично сліди крові з’являлися і на хресті Високого Замку, а також на хресті, що в центрі Львова, біля оперного театру. Це явище посилилося у 2004–му. Під час Помаранчевої революції було встановлено хрест на Майдані Незалежності в Києві. Щойно його освятили, він відразу покрився кров’ю. І цей хрест був якраз із Джублика. Минулого року його чомусь спиляли. Слава Богу, він так упав, що розп’яття не розбилося. Якраз у той час і в Джублику воно кровоточило…

Торік у травні, як пригадав ігумен, паломники помітили кров на хресті одинадцятої стації хресної дороги. Він кровоточить періодично, особливо після Пасхи. Прямо на очах витікає кров у вигляді таких рясних крапель, наче це сльози чи дощ. Служителі монастиря внизу під хрестом підв’язують бинти, аби ця кров не падала на землю, і люди по ній не топталися. Ці бинти періодично міняють, а старі зберігаються в монастирі.

— Мені заборонили говорити людям, що то є кров, — ​отець Атанасій завжди переживає хвилювання, коли про це заходить мова. — ​Торік ми робили незалежну експертизу в найбільшій криміналістичній лабораторії України у Львові, і вона встановила, що стікаюча по хресті рідина є кров’ю, яка не належить жодній істоті на землі. Вони так і написали, що це кров ані людини, ані тварини. А чия? Це є найбільшим дивом… І нерозгаданою таємницею. Взимку, коли процес припинився, по хресту почало текти миро. Це була липка, волога рідина, яка всмоктувалася в тіло і не залишала слідів. До речі, раніше в офіційній відповіді експертів повідомлялося, що рідина, яка стікає по хресті, містить елементи крові. А неофіційно «гуляла» версія, що то є кров четвертої групи людини семітського походження.

Ще одне диво: на склі з’явився нерукотворний образ Божий, і з кожним роком він стає все чіткішим

Паломництво до святого місця не припиняється. Людей, закономірно, цікавить, що означає це кровоточіння, як воно пов’язано із Закарпаттям, Україною. Отець на ці запитання має свої варіанти відповіді, каже, що це відлуння на певні політичні чи соціальні події в країні.

Для прикладу навів випадок, коли два чоловіки нетрадиційної орієнтації реєстрували свій шлюб, тоді хрест почав сильно кровоточити. А у Європі почалися повені. Зараз в Україні обговорюють запровадження законних одностатевих шлюбів, забуваючи, що у Старому Завіті Господь спалив сіркою цілі міста через цей гріх.

Під час  Помаранчевої революції було встановлено хрест на Майдані Незалежності в Києві. Щойно його освятили, він відразу покрився кров’ю. І цей хрест був якраз із Джублика.

Розповідають і про інші дивовижні пригоди в Джублику. Якось близько 10–ї години вечора туди прийшов один розумово хворий чоловік із сусіднього села. Малюки бачили, як він спочатку молився перед образом, який і зараз міститься під сходами каплиці, а потім почав проклинати, лаятися, кричати… Тоді вхопив металевий підсвічник і почав бити ним по образу Ісуса Христа. Ікона була понівечена. Але у верхній частині, там, де обличчя Ісуса, скло не розбилося. Коли відвезли його на реставрацію і відділили скло від зображення, то помітили, що на ньому відбилося обличчя Господа. Зараз воно з кожним роком стає все чіткішим. Із зовнішньої сторони скло ніколи не висихає, завжди є вологим і липким, наче миро.

Трапилася ще й така неймовірна історія. Приїхала група паломників. Усі молилися, притулялися до хреста, який тоді ще не був обгородженим. Одну жінку, яка теж підійшла до нього, відкинуло і вдарило в дерево. Це, як пояснили святі отці, є ознакою чи то опанування злим духом, чи то якогось гріха, який не допускав її торкнутися до того хреста. А взагалі чудес є багато — ​вже видали цілу книжку про це.

Деякі люди оздоровлюються: хтось у купелі під хрестом, що кровоточив у 2003–2005 роках, дехто біля нього на горі, деякі, цілуючи нерукотворний образ.

Оленка і зараз чує голос богородиці

Цікавляться паломники долею дівчат–візіонерок Оленки Куруц та Мар’янки Кобаль, яким у 2002 році з’явилася Мати Божа, а згодом Ісус та Йосиф Обручник. Як стало відомо, одна з них навчається у Львові на архітектора, друга вже здобула вищу освіту, зараз вдома. З Мар’янкою втратили зв’язок, а Оленка часто приходить на богослужіння, каже, що чує голос Матері Божої, може спитати в неї якусь пораду. До слова, якщо ігумена щось турбує стосовно розбудови святині чи ще чогось, то часто запитує через візіонерку, що скаже Богородиця.

… Зараз в урочищі Джублик засновано греко–католицький монастир Собору Пресвятої Богородиці, побудовано літню відпустову церкву Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, два монастирі (чоловічий із каплицею Серця Христового, а також жіночий із каплицею Пресвятої Родини). Також зведено будинок для паломників, у якому розміщено каплицю Івана Хрестителя. Над джерелом, де з’явилася Богородиця, стоїть дерев’яна каплиця Матері Божої, а довкола всієї святині встановлено хресну дорогу. Щомісяця 26–27 числа в Джублику відпустові дні, є проща, а в серпні, в річницю об’явлення, до Джублика з’їжджаються тисячі паломників з України і світу. Урочище — ​єдине місце на землі, де не в церкві, а прямо серед лісу на ваших очах із дубового хреста витікає кров. І це найбільше диво для християн.

До Джублика з’їжджаються тисячі паломників з України і світу.
До Джублика з’їжджаються тисячі паломників з України і світу.

 

Отець Атанасій демонструє, як на склі цієї ікони відбилося обличчя Ісуса Христа.
Отець Атанасій демонструє, як на склі цієї ікони відбилося обличчя Ісуса Христа.

 

 

Роксолана ВИШНЕВИЧ


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.