Ігор ПОЛІЩУК: «У вас є рубрика «Побачення з Волинню». Тож я запрошую всіх у луцький Центральний парк»

«Очистили від кропиви, самосіву, хащів близько 13 гектарів. Ця площа взагалі ніколи не оброблялася»

— Ігоре Ігоровичу, із приходом до влади у Луцькій міській раді фракції «УКРОП» тема парків звучить все частіше й частіше. Із чим це пов’язано?

— Зайнятися цією проблемою нас спонукала та ситуація, що до 2017 року, на мою думку, вони занепадали. Зокрема, у Центральному освітлювалася лише головна алея, на всіх інших не було ні ліхтарів, ні лавочок, ні смітників, ні нормального покриття, тільки побитий асфальт. Таким парком було страшно ходити — суцільні хащі, поцвілі канали… У 2017–му я був із робочою поїздкою у Харкові, і там мене дуже вразив парк імені Горького. Я спілкувався з міським головою Геннадієм Кернесом, який поділився досвідом реконструкції зелених зон. Нат­хненний побаченим, повернувся до Луцька, зустрівся з колегами і ми почали думати, як відновлювати наші зони відпочинку. Грошей у бюджеті було не багато, тому визначили коло фінансово спроможного бізнесу і запропонували йому долучитися до облаштування Центрального парку. Кожен бізнесмен міг впорядкувати алею і таким чином прорекламувати свою компанію. З цієї ініціативи почалися активні роботи, що тривають зараз і будуть продовжені у наступному році.

 

Сьогодні парк дуже змінився. Він є не просто осередком природи, а й місцем для занять спортом. Для цього є майданчики, відповідні споруди, на пляжі — турніки, інші спортивні снаряди. Тут також є місце для прогулянок, культурно–масових заходів, діють заклади громадського харчування, різноманітні кафе, теплої пори року можна взяти човник і пройтися на ньому каналами. А далі ми плануємо зайнятися парком імені 900–річчя Луцька. Його концепцію для міста безкоштовно розробила група молодих архітекторів «Аріва урбан». Їхня ідея передбачає облаштування різноманітних майданчиків — для дітей різного віку, екстремальних видів спорту, вигулу собак, велодоріжки та прогулянкові доріжки. Наступного року виділяємо кошти на проєктно–кошторисну документацію, а в 2021–му, якщо все буде добре, почнемо реконструкцію.

— Тим часом ваші опоненти кажуть: мерія говорить про ковані лавочки, а наразі кропива по пояс. Що ви їм на це відповісте?

— Цікаво, що ті, хто нас критикує, свого часу кропиву якраз і не косили. У 2017–му ми розпочали активне розчищення парку. Він, до речі, стоїть на болотистих грунтах, сприятливих для росту різноманітних бур’янів, хащів, самосіву, і потребує особливого догляду. З моменту, коли ми зайнялися цією проблемою, було куплено трактор, чимало пристроїв до нього, газонокосарки, мульчер, навели порядок на комунальному підприємстві. З допомогою техніки позбавились від кропиви, самосіву, хащів на близько 13 гектарах. Це площа, яка взагалі ніколи не оброблялася. Туди жодного разу не заїжджала техніка, не заходила людина з мотокосою. Той, хто давно тут був, сьогодні не впізнає території: вона повністю «проглядається», немає кущів, зарослів, де ховалися наркомани, пияки та люди, які ведуть асоціальний спосіб життя. Зараз їм ніде цим займатися, тому що за два з гаком роки було очищено значні ділянки. Ми продовжуємо купувати техніку та використовувати найбільш інноваційні методи, щоб тримати нашу зону відпочинку в порядку.

«Надали території сучасного вигляду, а не якогось непролазного лісу»

— На якому зараз етапі реконструкція Центрального парку?

— Завершено її перший етап — проведено базові роботи: вкладення бруківки на головних алеях, звільнення від багаторічних чагарників, надання території сучасного вигляду, а не якогось непролазного лісу, впорядкування каналів, розміщення світлових атракцій — Алеї ліхтарів, Світлового тунелю, облаштовано базове освітлення. Наступного року плануємо встановити громадську вбиральню, тому що наразі є тільки біотуалети. Нова буде комплексом санвузлів із додатковими послугами: там можна буде помити руки, перепеленати дитину. Замовили також проєкт реконструкції дамби — покладемо гравійно–набивне покриття для прогулянок та пробіжок і встановимо освітлення. Плануємо реконструювати та освітлити тротуар вздовж парку по вулиці Глушець і облаштувати орієнтовно 30 паркомісць, із якими зараз проблема. Хочемо також упорядкувати місце спуску з проспекту Волі навпроти Східноєвропейського університету, де встановлені каскадні фонтани. На цій території необхідно замінити освітлення, виправити недоліки там, де просіли сходи, похилилися плити і зробити озеленення. У планах — реалізація проєкту «Алея скульптур Миколи Голованя». Оскільки мова йде про Почесного громадянина Луцька, твори якого мають художню цінність, хочемо надати їм достойного вигляду: почистити, поставити на постаменти, підсвітити і зробити цікаву атракцію. Наголошую: кожного року ми розчищаємо від хащів все більшу територію. Сьогодні, якщо йти по центральній алеї в сторону пляжу, праворуч уже можна побачити замок Любарта. Наступного року плануємо продовжити розчистку, щоб замок повністю відкривався, адже раніше через зарослі нічого не було видно.

У 2020-му на парки і сквери передбачаємо 6 мільйонів гривень.

— Але якісні парки і сквери — задоволення, мабуть, недешеве. Скільки коштує місту їхнє щорічне обслуговування, зокрема Центрального?

— Цими питаннями у нас займається комунальне підприємство «Парки і сквери». У 2019–му впорядкування Центрального парку обійшлося у майже 4 мільйони гривень. До цієї суми входить, по–перше, оплата за щоденний вивіз сміття, прибирання, постійне (​з квітня по жовтень) викошування трави, хащів, зарослів, висаджування квітів, розчистка багаторічних чагарників, обслуговування пляжу та інші роботи. По–друге — вартість паливно–мастильних матеріалів, заробітна плата працівників, обслуговування і ремонт техніки — тракторів, газонокосарок, спеціальних пристроїв, мульчера. Приблизно мільйон гривень використали на обслуговування скверів та парку імені 900–річчя Луцька — це затрати на вивезення сміття, покіс трави, догляд за територією в цілому. Наступного року на догляд і обслуговування за парками і скверами міста передбачаємо 6 мільйонів гривень.

— А в якому стані освітлення? Адже парк без світла стає місцем не відпочинку, а небезпеки.

— У цьому питанні відбувся великий прогрес, відколи в 2012 році з ініціативи Фонду Ігоря Палиці на центральній алеї були встановлені нові ліхтарі. Далі за кошти соціально відповідального бізнесу ми освітили 5 бокових алей. Встановили Алею парасольок, кованих ліхтарів, інші світлові атракції. На сьогодні більшість тих місць, якими найчастіше гуляють лучани, освітлені. Щодо парку імені 900–річчя Луцька, то для нього буде розроблена проєктна документація, що також передбачатиме встановлення комплексного освітлення. Наразі там освітлена лише одна алея.

 

— Які ще відпочинкові зони з’явилися у Луцьку впродовж року?

— Нам вдалося облаштувати три сквери: на проспекті Волі між будинками № 3 і 5, на місці колишнього квіткового ринку. Раніше він перебував у жахливому стані, а після реконструкції став улюбленим місцем відпочинку для людей різного віку. Ще один — між будинками №31 і 33 по проспекту Волі — це колишній розарій. Він уже повністю завершений, добре освітлений, з бруківкою, лавочками, смітниками, цікавим озелененням. На цьому місці ми вперше використали насипні геопластичні форми. На них росте трава, висаджені дерева та кущі, наступного року додамо ще більше озеленення. Третій сквер — у центрі міста біля магазину «Winetime». Там висаджено 20 дерев, кущі, зроблена перша в місті екопарковка. Наступного року плануємо зайнятися ще шістьма скверами: поруч з історичним корпусом Східноєвропейського університету, перед гімназією №26, при повороті з вулиці Ковельської на вулицю Матросова, де колись розвертався тролейбус. Четвертий — це сквер авіаторів поруч із Центральною бібліотекою для дітей, а також зелені зони на проспекті Волі біля страхової компанії «ТАС» та на проспекті Відродження біля Будинку профспілок. На черзі у нас і парки в мікрорайоні ЛПЗ та вулиць Карбишева, Конякіна, Гордіюк.

«80% робіт виконано за кошти меценатів»

— Чи є можливість у луцьких парків привабити до себе меценатів? Чи є у нас люди, готові давати на це гроші?

— Звичайно. Ми дякуємо соціально відповідальному бізнесу, який працює в місті, тому що коли говорити про реконструкцію Центрального парку, то, напевно, 80 % робіт у ньому було зроблено якраз за гроші меценатів. І лише 20 % — коштом міської ради. За них ми тільки почистили канали, проклали одну невелику алейку, відремонтували освітлення. Кошти на решту алей, ліхтарі на доріжках, інші покращення надав бізнес. Сподіваємося, він так само долучиться до реконструкції парку імені 900–річчя Луцька.

— Чи відомо вам, наскільки часто і з ким лучани проводять тут дозвілля?

— Наскільки це потрібно жителям нашого міста, можна переконатися, якщо приїхати в Центральний парк на вихідні. В суботу — неділю ви побачите величезну кількість людей та автомобілів. Спілкуючись з відвідувачами, ми чуємо, що вони дуже задоволені змінами за останні три роки, бо тепер є де погуляти з дітьми, пройтися молодим парам, зайнятися спортом, провести культурно–масові заходи, концерти, скористатися човниками. Я сам на вихідних прогулююся там із батьками, родичами, друзями. Знаю, що на сайті вашої газети є рубрика «Побачення з Волинню». Тож запрошую всіх читачів у луцький Центральний парк. 

Наталка ЧОВНИК.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.