В океані зорянім заблукав наш час - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.33 € 26.85
В океані зорянім заблукав наш час

На вустах солодких стигне теплий подих

Pixabay

В океані зорянім заблукав наш час

Засміявся вечір місяцем беззубим,

Наче синім димом, тінь лягла на сніг.

Пахнуть помаранчем твої теплі губи,

Але час наш крадений непомітно збіг…

Ув очах застигли дві сльози-перлинки

І скотились сяйно, як тонкий кришталь,

На гаряче серце — ​гострі дві крижинки,

Гострі і тягучі, мов гірка печаль.

Все перемішалось: біль, і сміх, і подив.

Опадає вечір із тремтячих пліч.

На вустах солодких стигне теплий подих

І прогірклим медом запливає в ніч.

Сміх вечірній тане тишею на небі,

В океані зорянім заблукав наш час.

І махнув крилом вже чорний ночі лебідь,

І останній промінь поцілунку згас.

Микола ШМИГІН, смт Любешів.