Як студенти об’єднували Схід та Захід - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.50 € 26.51
Як студенти об’єднували Схід та Захід

Молоді патріоти запалювали вогники в очах людей, які пережили російську окупацію.

Фото Іванни МАНЕЛЮК.

Як студенти об’єднували Схід та Захід

Молодь із Української академії лідерства колядувала у Сєвєродонецьку, Авдіївці та Слов’янську

Під час Різдвяних свят найбільше люблю ті дні, коли люди колядують від хати до хати. У Західній Україні такі традиції давно стали звичними. Можливість побувати з колядою на Сході отримали студенти Української академії лідерства. Ця організація функціонує уже 5 років і має 7 осередків. Тут навчається небайдужа молодь віком від 16 до 20 літ. Упродовж 10 місяців кожен має можливість розвиватися емоційно, інтелектуально та фізично. Студенти намагаються бути у всьому патріотично свідомими, адже гасло академії: «Творимо себе – ​творимо Україну».

Студенти намагаються бути у всьому патріотично свідомими, адже гасло академії: «Творимо себе – ​творимо Україну».

І вони це роблять не лише у Харкові, Києві, Миколаєві, Полтаві, а й на Донбасі: у Сєвєродонецьку, Авдіївці та Слов’янську. Сподіваюся, що ми виконали важливу місію — ​запалили вогники в очах людей цих міст, розповіли їм більше про народження Христа. Цікавинкою колядок був сучасний вертеп, адаптований до нинішнього інформаційного середовища, з айфонами, соціальними мережами та блогерами.

Ми побачили зовсім інше сприйняття Різдва та наших традицій, тому коли приїжджаєш із Західної України, то справді дивуєшся цьому, незважаючи, що це одна країна. Проте поїздка на Схід розширила кругозір кожного, хто був до цього причетний, та нагадала знову і знову — Схід і Захід разом!

Іванна МАНЕЛЮК, студентка Української академії лідерства та Острозької академії.

 

У Жашковичах не товчуть воду в ступі, а готують смачну кутю

Раритет, якому 130 літ, досі служить нащадкам діда Дементія.
Раритет, якому 130 літ, досі служить нащадкам діда Дементія.

 У цьому селі Павлівської ОТГ Іваничівського району підтримують давні національні традиції

Під час відрядження завітали у Будинок культури. Відремонтоване, затишне й доглянуте приміщення стало окрасою села. У фоє відразу впадає у вічі старовинна ступа. Це вже справжній раритет — ​130 літ. На сайтах продажу антикваріату їхня початкова вартість — ​понад дві тисячі гривень.

У фоє відразу впадає у вічі старовинна ступа. Це вже справжній раритет — ​130 літ. На сайтах продажу антикваріату їхня початкова вартість — ​понад дві тисячі гривень.

– Ступа виготовлена з дуба у 1890 році у родині мого прадіда Дементія Конаховича, а зберігається в іншої правнучки Тетяни Місюк, — ​бібліотекар Оксана Грисюк розповіла історію дерев’яного посуду для подрібнення зерна з допомогою товкача. — ​Ми її використовуємо за призначенням. У нас навіть дітки навчилися на ній працювати. Нещодавно майстер-клас проводив праправнук діда Дементія, учень другого класу Андрій Місюк. Він показував, як правильно товкти зерно, аби вийшла смачна кутя.

А для читачів «Волині» — ​майстер-клас від керівника народного аматорського фольклорного колективу «Берегиня» Наталії Мельничук та бібліотекарки Оксани Грисюк. Вони якраз готувалися до свята Водохреща.

Кость ГАРБАРЧУК.

30 літ тому українці створили «живий ланцюг» від Києва до Львова

 

 У неділю, 21 січня 1990 року, відбулася одна із найбільших у Центральній та Східній Європі масових акцій (на фото)

Кость ГАРБАРЧУК

Від 500 тисяч до трьох мільйонів українців того дня взялися за руки та продемонстрували свою єдність. Уперше від дня проголошення Акта злуки 1919 року між Українською Народною Республікою та Західно-Українською Народною Республікою у сучасній історії було відзначено День Соборності, який згодом став державним святом. Акція – ​одне із свідчень того, що народ подолав страх перед комуністичним режимом.

Акція – ​одне із свідчень того, що народ подолав страх перед комуністичним режимом.

Відреагувала на цю подію і газета «Радянська Волинь». У номері за 24 січня 1990 року в статті Володимира Лиса «Прагнення до єдності» йдеться про мітинг в обласному центрі та участь волинян у цій акції:»…І хоч ланцюг цей не проходив безпосередньо на території нашої області, але, стоячи на трасі від Ровно до селища Гощі й далі до Житомирської області, представники творчої інтелігенції, робітники, інженери, котрі приїхали сюди з Луцька та районів області, мабуть, відчували себе частинкою не лише одного конкретного ланцюга, а й цілого народу».

З тих пір минуло 30 літ. Україна стала незалежною, але досі триває болісне формування консолідованої нації, і нам знову потрібно взятися не лише за руки, але й за зброю, щоб продовжити той ланцюг до Донецька та Луганська.

 

Календар:

22 січня

Сонце (схід — ​8.08, захід — ​16.52, тривалість дня — ​8.44).

Місяць у Стрільці, Козерозі. 28 день Місяця.

Іменинники: Петро, Антоніна, Захар.

23 січня

Сонце (схід — ​8.07, захід — ​16.53, тривалість дня — ​8.46).

Місяць у Козерозі. 29 день Місяця.

Іменинники: Григорій, Марко, Анатолій.

 

Погода

«Похмуре небо, мокрі хмари, в природі смуток та журба»

Ліричні рядки про нинішню пору — від українського поета-шістдесятника Івана Коваленка

За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометцентру Алли Адамської, 22 січня – хмарно, вночі – без опадів, уранці – мокрий сніг та дощ. Вітер західний, 7–12 метрів за секунду, можливі пориви 15 – 20 метрів. Температура повітря вночі від мінус 2 до 3 градусів тепла, вдень – 1 – 6 вище нуля. 23-го – хмарно, з проясненнями, без опадів. Вітер північно-західний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі – від 4 градусів морозу до 1 тепла, вдень – плюс 1 – 6 градусів.

У Рівному 22 – 23 січня – хмарно, з проясненнями, без істотних опадів, місцями – мокрий сніг та дрібний дощ. Температура повітря – від 2 градусів морозу до 2 вище нуля.

 

Анекдот

Треба знати, з ким пити!

Двоє сусідів так добряче чаркували, що горілка закінчилася. Гривні теж. Господар каже:

— Піду надрукую грошей.

У сусідній кімнаті у нього невеликий верстат. Надрукував. Купили горілки. Далі п’ють. І так кілька разів.

Наступного дня викликають господаря в СБУ.

— Що ж це ви грошики друкуєте?

— Я не друкую. Я заздалегідь поклав купюри. Верстат їх просто розгладжує. Вони стають як нові.

— Навіщо це вам?

— Щоб знати, з ким пити!


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.