Найкращих лікарів мають назвати колеги і громадськість

«Цю нагороду не можна купити»

— Володимире Георгійовичу, в наш час багато хто скептично ставиться до різних відзнак, звань. Відомо, що нерідко вони є бізнес–проєктами: заплати круглу суму і станеш, наприклад, лікарем року.

— Згоден, що в суспільстві відбулася девальвація звань, нагород, у тому числі й державних, які теж знецінилися. Є люди, які їх «колекціонують», щоб підвищити свій статус, задовольнити власне марнославство. Купують, «пробивають», причому суми можуть сягати мільйона гривень. Тому й важливо було створити некорумповану, незалежну громадську відзнаку, яку неможливо придбати або одержати по блату.

— І хто ж заснував цей медичний «Оскар»?

— У 2009 році Міністерство охорони здоров’я запровадило заохочувальну відзнаку «Хрест Пантелеймона Цілителя». А у 2017–му з ініціативи ексміністра Василя Князевича відбулося друге народження цієї нагороди, вона стала громадською. Орден Святого Пантелеймона присуджують у 5 номінаціях: «Найкращий лікар», «Найкращий медичний працівник», «Новатор охорони здоров’я», «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров’я»,
«Взірець служіння суспільству». У
2018–му запровадили для молоді медаль Святого Пантелеймона. Її, до речі, торік отримала наша землячка Оксана Гальчин, медсестра обласного протитуберкульозного об’єднання.

— Як відбувається відбір кандидатур, хто визначає найдостойніших?

Важлива і моральна, і матеріальна підтримка, бо держава належно не оцінює працю медиків.

— У першу чергу своє слово мають сказати колективи лікувальних закладів, Товариства лікарів Волині, Асоціація медичних сестер, інші громадські організації. Зрештою, всі наші краяни можуть долучитися, адже думка пацієнтів дуже важлива. До 1 квітня прізвища претендентів мають бути подані на розгляд Волинської регіональної ради, де будуть визначені переможці на обласному рівні. Потім у Києві збереться експертна рада, яка оцінюватиме здобутки кандидатів на відзнаки з усіх областей. Я двічі брав участь у її засіданнях і можу засвідчити, що це відбувається неформально, презентацію кожного претендента обговорюють, голосування проходить таємно — в режимі онлайн під шифром. І, нарешті — ​засідання поважної ради, до якої входять моральні авторитети, видатні особистості у сфері охорони здоров’я, духовні, громадські лідери. Вони й називають імена переможців. Урочиста церемонія нагородження щорічно проходить у Києві 9 серпня, у день святого великомученика і цілителя Пантелеймона.

«Псевдореформа медикам оптимізму не додає»

— Напевне, в цей непростий час важливо морально підтримати, вшанувати тих, на чиїх плечах тримається наша охорона здоров’я, хто не розміняв професійної гідності, незважаючи на мізерні зарплати.

— До речі, кавалерам ордена Святого Пантелеймона передбачена грошова винагорода у 100 тисяч гривень, до медалі додається 20 тисяч. Це — спонсорські кошти. Важлива і моральна, і матеріальна підтримка, бо держава належно не оцінює працю медиків. Скрізь у світі в цій галузі — найвищі зарплати, бо на підготовку, становлення лікаря потрібно чимало часу, і на його плечі лягає дуже велика відповідальність. Я не так давно вітав із 70–літтям Івана Кравченка, відомого кардіохірурга з Інституту Амосова. У людини, що є справжнім світилом, мізерна пенсія, за яку неможливо прожити. Ще коли був народним депутатом, ми пропонували законопроєкт про соціальний захист медичних працівників. Але його не прийняли.

— Як ви вважаєте, реформа охорони здоров’я змінить ситуацію на краще? З квітня, обіцяють, відбудуться зміни на вторинному рівні медицини.

— Я вважаю це псевдореформою. Насправді йдеться про приведення витрат на українську медицину у відповідність до рівня економічного розвитку, про так звану оптимізацію. Реформи не дадуть результату, якщо на галузь виділяють 3–3,5% внутрішнього валового продукту, в той час як у США, наприклад, 16% їхнього ВВП. Кількість лікувальних закладів буде зменшено, розраховувати на те, що на первинному рівні хворі одержуватимуть належну допомогу не доводиться. По–перше, бракує кваліфікованих сімейних лікарів, по–друге, непомірно великі навантаження перетворять тих, хто сумлінно працює, у рабів. А для пацієнтів без впровадження медичного страхування якісна допомога не стане доступнішою. Наша біда в тому, що реформування галузі доручили «грантоїдам», людям, які далекі від реальних проблем нашої медицини.

— Ви — ​відомий і авторитетний лікар, але тепер не практикуєте. Чому?

— Робота «на знос» упродовж 28 років негативно позначилася на здоров’ї, до того ж маю й інші захоплення — ​література, мистецтво. Хочеться встигнути пізнати щось нове і в інших сферах. Відомо, що тривалість життя лікарів у США на 10 років менша від середньої по країні. У нас такої статистики не ведуть, але бачимо, скільки чудових фахівців передчасно завершили земний шлях в останні роки в Луцьку. І я низько схиляю голову перед колегами, які все своє життя присвятили медицині. У нас багато лікарів, котрі постійно намагаються підвищувати свій фаховий рівень, опановують сучасні технології, чесно і сумлінно працюють.

— Заради їхнього пошанування і взяли на себе обов’язки голови ради з відбору претендентів на орден Святого Пантелеймона на обласному рівні?

— Так. Наприклад, в області минулого року ми визнали переможцем Миколу Галея, завідувача відділення інвазивних методів діагностики і лікування обласної клінічної лікарні, який має багато патентів на винаходи, впроваджує нові методики лікування. Позаторік серед найдостойніших було названо Ігоря Гордійчука з Луцької міської клінічної лікарні, на жаль, уже покійного. Цьогоріч, напевне ж, серед претендентів на відзнаку будуть лікарі Ковельського МТМО, які здійснили прорив у сфері трансплантації органів. Упевнений, гідних кандидатів на Волині є багато. 

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.