За те, що врятував 5 дітей, Бог йому самому повернув життя - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.18 € 30.90
За те, що врятував 5 дітей, Бог йому самому повернув життя

Батько і син Петро та Олександр Гаркуші є гордістю та опорою один для одного. Геройство для них обох — не порожнє слово.

Фото пресслужби Дніпропетровської обласної ради

За те, що врятував 5 дітей, Бог йому самому повернув життя

Олександр Гаркуша із Дніпропетровщини закрив собою гранату, яку підпалили у дворі на ігровому майданчику

Історія із 16-річним підлітком, який влітку ціною власного здоров’я вберіг від осколків п’ятьох дітей, обросла неймовірно протилежними версіями: хтось дякував йому за врятованих малюків, хтось «шив» кримінал, а російські пропагандистські канали встигли приписати хлопцеві божевільний фейк, ніби той хотів убити дітей-«сепарів»

Сашко із села Пашена Балка, що на Дніпропетровщині, прогулювався ввечері рідною вулицею. Біля ігрового майданчика побачив малюків, які аж надто жваво щось розглядали й метушилися. Чи інтуїція, чи цікавість, але щось таки повернуло підлітка до дітвори. Серце забилося швидше, і холодок пробіг спиною: хлопчаки тримали в руках і намагалися підпалити справжню гранату!

Я їм кричу: «Ви що, зовсім хворі? Що ви робите? Зараз вибухне!».

— Я їм кричу: «Ви що, зовсім хворі? Що ви робите? Зараз вибухне!» — ​Сашко не соромиться слів, якими намагався їх спинити. — ​А вони мені: «Підпалюй із нами!». Пацани, кажу, зараз усе відірве. Я вже хотів узяти боєприпас і відкинути подалі, але почув звук, ніби від турбозапальнички. Навколо був натовп. Тільки взяв його в руки, і він запалав. Кругом будинки. Я шукав, куди гранату кинути. Не встиг, почув гучний звук. Потім шок. Подивився на свою праву руку — ​у мене там не було кісток.

Хлопець достойний відзнаки від волонтерів та атовців. І батько може по праву пишатися сином.
Хлопець достойний відзнаки від волонтерів та атовців. І батько може по праву пишатися сином.

 Олександрові граната відірвала три пальці на правій руці і важко травмувала кишківник, осколки фактично пронизали всю черевну порожнину. Два тижні лікарі не давали прогнозів, адже хлопець не приходив до тями. Переніс три операції і три клінічні смерті. Крім нього, постраждали і п’ятеро дітей, які були поруч. Найважчі травми були у Сашка Гаркуші і п’ятирічного Сашка Редька. Іншим дітям пощастило більше, якщо в цій ситуації взагалі доцільно називати щось таким словом…

Укол американського знеболювального фактично врятував життя синові. Коли приїхала «швидка», сержанту Петрові Гаркуші медики так і сказали: «Ти встиг спасти сина».

16-річного Гаркушу виписали через кілька місяців, усе село зустрічало його як героя. Ні в кого не виникало думки, що це він затіяв щось із гранатою. Всі знали: Сашко намагався захистити дітей і зробив усе, що міг і що встиг. Місцева поліція ж мусила відкрити кримінальну справу: бойова зброя, підліток. Граната вибухає якраз у його руках. Найгіршим було те, що Сашкові на той момент виповнилося 16 років, і тільки він із тих, хто бачив ту злощасну гранату, був підсудним. А ще хлопець орієнтується у вибухівці, якщо миттєво розпізнав снаряд і оцінив небезпеку. Факти є факти, тож потрібно все перевірити.

Але правда і логіка були, як ніколи, на поверхні. Олександр виявився студентом Криворізького військово-спортивного ліцею і сином військового розвідника, афганця, ветерана АТО, «кіборга» Петра Гаркуші. За словами батька, хлопець одразу зрозумів, що граната може вибухнути: «Вони, окрім математики та інших предметів, проходять основи військових дисциплін. Це ж військово-спортивний ліцей. Якась інформація про зброю від мене, якусь він там отримав. Перші його питання були, коли ми прибігли на місце вибуху, — ​скільки дітей постраждало, в якому вони стані і де знаходяться».

Сашко був при свідомості і зумів зателефонувати батькові. Той, побачивши й оцінивши стан закривавленого сина, швидко, як тільки міг (чоловік накульгує після участі у бойових діях), побіг додому по «натівську» аптечку, яку йому побратими подарували на демобілізацію. Укол американського знеболювального фактично врятував життя синові. Коли приїхала «швидка», сержанту Петрові Гаркуші медики так і сказали: «Ти встиг спасти сина».

Свідчення очевидців розставили у розслідуванні справи все на свої місця: сміливого ліцеїста викреслили з розряду підозрюваних так само швидко, як і занесли до цього переліку, хоча був і обшук будинку, і навіть арешт матері. А нещодавно хлопцеві за його вчинок волонтери й атовці вручили медаль «За вірність національній ідеї».

— Звісно, нам захотілося підтримати цим його дух. Це волонтерська нагорода, але від цього вона не менш вартісна. І хлопець достойний такої відзнаки за вірність національній ідеї, за те, що врятував життя дітей. Він молодчинка, — ​наголосила дніпропетровська волонтерка Оксана Чалова. Обласна рада подарувала сміливцю годинник.

Зараз Сашко повернувся до навчання. Мріє бути, як і батько, розвідником. Планує вступати до профільного вишу в Одесі. Однак через травми та отриману інвалідність така бажана кар’єра військового нині під загрозою. Надія — ​на молодий і тренований організм, який швидко відновиться і зуміє побороти наслідки травм. Героя підтримали друзі, однокурсники, вони відмовили кидати навчання. Командир військового ліцею надсилав підлітку завдання, щоб він не відстав, адже до цього випадку був відмінником.

Історія безстрашного і рішучого хлопця мала б закінчитися якраз оптимістичним фіналом, якби не ложка дьогтю, нехай і чужого. Після вручення волонтерської нагороди прокремлівські пропагандисти заявили, що в Україні нібито відзначили неповнолітнього, який вирішив підірвати дітей-«сепарів». Ця безглузда видумка активно поширюється в мережі. Користувачі, які підтримують окупантів, перекрутили реальні факти про 16-річного Олександра і подали все так, що хлопчик нібито кинув гранату в пісочницю і «тепер, як і тато, герой».

За матеріалами 5.ua, dp.suspilne.media, rbc.ua.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.