Сто років страху: відгомін лиховісної «іспанки» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.91 € 29.62
Сто років страху: відгомін лиховісної «іспанки»

Найчастіше грип обирає «мішенню» легені

Фото i.obozrevatel.com

Сто років страху: відгомін лиховісної «іспанки»

З початку січня від вірусної пневмонії, що стала ускладненням грипу, в Україні померло вже сім осіб. На думку фахівців, смертельні випадки в Тернополі та Житомирі, найімовірніше, є результатом дії штаму А (H1N1) Каліфорнія, більш відомого як «свинячий грип», який у 2009 році забрав життя 1200 українців. Отож, знову хвилюємось, боїмося нещадного вірусу, що нагадує нам про мільйони людських жертв століття тому

Грип —від слова «схопити»…

Уперше згадки про цю недугу зафіксовані приблизно в 412 році до нашої ери. Ознаки захворювання, описані знаменитим стародавнім лікарем Гіппократом, не змінилися і сьогодні: різке підвищення температури, головний біль, ломота в тілі. До того ж воно виявилося дуже заразним — ​варто захворіти одній людині, як незабаром сотні були охоплені епідемією.

Спочатку хворобу «охрестили» італійською лихоманкою, бо припускали, що саме ця країна є її розсадником. Середньовічні лікарі намагалися з’ясувати, що ж є джерелом цих спалахів. Італійці звинувачували зірки — ​нещасливе розташування світил на небі. А в Німеччині причиною вважали «зимову» їжу і переохолодження. Так і виникла назва хвороби — ​«інфлюенца».

Приблизно через три століття стали вживати термін «грип», що у перекладі з французької означає «схопити». Адже симптоми з’являються раптово, людина за лічені години злягає у міцних лабетах недуги.

За багато віків епідемії грипу неодноразово проходили у багатьох країнах, але три —чотири рази на століття вони охоплювали майже весь світ. В історичних хроніках зареєстровано пандемії 1580, 1675, 1729, 1742–43, 1780, 1857, 1874–75 років. І ніхто не знав, що їх породжує. Знайти винуватця зміг німецький лікар Річард Пфайфер. Під час епідемії 1889–92 років він зумів виявити в аналізах пацієнтів, хворих на грип, бактерію, яка й була причиною виникнення хвороби.

Але це не рятувало, бо способу лікування її ще не знайшли.

У 1918-му почалася найжахливіша пандемія. Це сталося наприкінці Першої світової війни, грип виявився настільки заразним, що буквально спустошував світ. Першою забила на сполох Іспанія, яка не брала участі у військових діях, і, відповідно, на неї не поширювалася цензура. У травні 1918 року тут були заражені вісім мільйонів людей, тобто 38% населення. Саме тому смертельну хворобу стали називати «іспанкою».

Не кращою була ситуація і в інших країнах. За декілька місяців у світі загинуло, за різними джерелами, від двадцяти до п’ятдесяти мільйонів чоловік. Хвороба протікала дуже швидко — ​у здорової людини зранку могла підвищитися температура, а вночі вона вже помирала. Переважно гинули від ускладнення грипу — ​пневмонії.

Таємницю вірусу-вбивці розгадали не скоро

Над загадкою, якою була для вчених страхітлива пандемія, билися вчені з усього світу. Ключ до її розв’язання знайшли у маленькому селі на Алясці, де з 15 по 20 листопада 1918 року «іспанка» забрала життя 72 мешканців із 80. Жертви покоїлися у братській могилі, яка вціліла завдяки вічній мерзлоті і залишалася недоторканною до 1951 року, коли молодий шведський мікробіолог Йоган Галтін вирішив провести розкопки, щоб узяти матеріал для дослідження. Однак швидко доставити в лабораторію зразки легеневих тканин померлого від грипу не вдалося, тому перша спроба не увінчалося успіхом.

Лише через 46 літ Галтін одержав ще одну можливість розібратися з вірусом «іспанки». Він прочитав статтю, опубліковану молекулярним патологом Джеффрі Таубенбергером, яка була присвячена геному вірусу грипу, що став причиною смерті 21-літнього військового зі США 20 вересня 1918 року. Зразок його легеневої тканини був збережений для подальшого вивчення. Таубенбергер і його колеги довели, що це — ​штам H1N1, який належав до підгрупи вірусів, отриманих від людей і свиней, на відміну від пташиного грипу.

Вірус постійно мутує, змінюється, через що й неможливо знайти на нього управу. Від свого «прародича» — ​«іспанки» — ​він успадкував смертельну, вбивчу силу.

Галтін вирішив перевірити такий висновок учених. У 72 роки вчений знову поїхав на Аляску, і цього разу його чекала удача. Він знайшов тіло жінки, легені якої ідеально збереглися у кризі, й доправив матеріал в Інститут патології. Через десять днів отримав відповідь від учених — ​це справді був згаданий збудник.

Після цього постало питання реконструкції «живої» версії вірусу «іспанки» в лабораторних умовах для його детального вивчення. Це вдалося лише влітку 2005-го.

Вірус мав ряд унікальних особливостей. Наприклад, швидкість його розмноження була в 39 разів вищою, ніж в інших штамів, а смертельна дія, яку досліджували на мишах, у 100 разів більшою, ніж у звичайних збудників грипу! Стало зрозуміло, що це було унікальне поєднання багатьох вірусних генів, які зробили його настільки небезпечним. Таким чином, вірус «іспанки» став смертельним продуктом природи, результатом еволюції та змішування геномів людей і тварин.

Не дай Бог, щоб розвинулася пневмонія чи менінгіт

До речі, люди, які вижили під час спустошливої пандемії грипу в 1918 році, зберегли імунітет до вірусу майже упродовж століття — ​клітини їхньої імунної системи були повністю готові до нової зустрічі з цим ворогом. Про це йдеться в статті, опублікованій групою американських учених, які свого часу провели відповідне дослідження.

На жаль, захищених уже не залишилося. А загроза так званого «свинячого» грипу збереглася. Вірус постійно мутує, змінюється, через що й неможливо знайти на нього управу. Від свого «прародича» — ​«іспанки» — ​він успадкував смертельну, вбивчу силу. І хоча нині в Україні, за словами лікарів, випадків грипу А (H1N1) виявлено порівняно небагато, але все може швидко змінитися. Передбачити, як будуть розвиватися події, складно.

Багато залежить від міцності організму і сили захисних реакцій людини, але в будь-якому випадку до хвороби потрібно ставитися серйозно і приділити належну увагу лікуванню. Інакше вірус призведе до ускладнень і спровокує ще більш серйозні стани, наприклад, важку форму пневмонії або менінгіт, застерігають медики.

Зазвичай для грипу характерна сильна лихоманка, але буває, що температура коливається в межах 37,4–38 градусів. При цьому вона особливо підступна — ​викликає ниючий головний біль, сильну слабкість, озноб, а за необхідності її збити — ​не піддається звичному дозуванню препаратів. У таких випадках звертайтеся до лікаря — ​зробіть тест і приймайте призначені медикаменти.

Потрапляння вірусу в організм першими можуть видати очі — ​вони будуть боліти і сльозитися від яскравих джерел світла (наприклад, при погляді на монітор комп’ютера, екран смартфона або просто від денного світла). При цьому також можлива поява сіруватих виділень на повіках і в куточках очей.

Ще один незвичайний симптом захворювання — ​раптовий незрозумілий біль в зубах, які реагують на солодкі, солоні, гарячі і холодні продукти, а також постійно може переслідувати ниюче відчуття у роті або раптові короткочасні «простріли» в одному або декількох зубах. Причина криється в загостренні чутливості нервових закінчень через попадання в організм вірусу.

Лікарі застерігають, що самолікування може закінчитися бідою. Найдієвішим методом профілактики грипу вважають щеплення. Якщо його не зробили, особливо бережіться і дбайте про свою безпеку.

Оксана КРАВЧЕНКО


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.