Улюблена українка Олександра Лукашенка
Чотириразова чемпіонка світу під синьо–жовтим прапором Олена Зубрилова згодом поміняла український паспорт на білоруський і бігала лижні естафети в одній команді з Аляксандром Ригоравічем
Українка Олена Зубрилова була однією з найсильніших біатлоністок світу кінця 1990–х — початку 2000– х років. Чотирикратна чемпіонка і багаторазова медалістка чемпіонатів світу. Також вона двічі ставала другою в загальному заліку Кубка світу. Проте є в Олени й велика спортивна туга — мрії про олімпійські медалі для неї так і лишилися мріями. А ще українка ближче до завершення своєї кар’єри… стала білорускою. І навіть здобувала з тамтешнім «бацькою Лукашенком» перемоги в естафетних лижних гонках…
Олена (у дівоцтві — Огурцова) народилася 25 лютого 1973–го в Шостці на Сумщині. Свій шлях у спорті починала із лижних гонок. 18–річною юнкою прийшла в біатлон.
Найтріумфальнішим для українки став ЧС–1999 — почавши з «бронзи» у спринті, вона здобула «золото» в гонці переслідування, індивідуальній гонці та мас–старті! Також у сезонах 1998/1999 та 1999/2000 наша стріляюча лижниця стає другою в загальному заліку Кубка світу, поступаючись лише феноменальній шведці Маґдалені Форсберґ.
Тож на Олімпійські ігри 2002 року до Солт–Лейк–Сіті Олена Зубрилова їде в статусі нашої головної медальної надії. Проте ані в неї, ані в жодної з її партнерок–біатлоністок не виходить абсолютно нічого. Все це супроводжується гучними скандалами всередині команди й тасуваннями тренерського штабу…
За місяць після повернення зі США Зубрилова здобуває своє четверте «золото» світових першостей. А невдовзі… ухвалює рішення перейти під знамена Білорусі…
Уже в статусі громадянки сусідньої держави Олена Зубрилова двічі здобуває «золото» чемпіонатів Європи (змагання, звісно, престижні, але аж ніяк не рівня світовим та олімпійським форумам).
Щоправда, вже як «білоруска» Зубрилова якимось незбагненним чином зуміла не виграти своє п’яте «золото» світових чемпіонатів. 2003–го в індивідуальній гонці на 15 км в російському Ханти–Мансійську Олена за 100 метрів до фінішу на цілих 15 секунд випереджала найближчу переслідувачку — чешку Катержину Голубцову. Проте ліпив густий сніг, і лідерка зачепила палкою власну лижу. Зубрилова впала, довго не могла піднятися, і в підсумку поступилася Голубцовій вісьмома секундами, виборовши «срібло»…
Проте свої чотири золоті медалі чемпіонатів світу я б не поміняла навіть на олімпійське «золото».
Згодом вона їде на свою вже третю Олімпіаду (першою була Нагано–1998), проте й з італійського Турина–2006 повертається без нагород.
До речі, цим «олімпійським нещастям» Зубрилова схожа на свою затяту суперницю Маґдалену Форсберґ. Шведка (шестикратна чемпіонка світу і шестиразова володарка Кубка світу!) на Олімпіадах спромоглася здобути лише дві «бронзові» нагороди.
Натомість нашій Олені в Білорусі довелося «відпрацьовувати» по повній. Скажімо, ексукраїнка мусила… бігати дивацькі лижні естафети в одній команді із Самим. Так–так! Професійні спортсмени (серед них і Зубрилова) на перших трьох етапах забезпечували комфортну перевагу, аби на завершальному відтинку Аляксандр Ригоравіч «тріумфально фінішував» перед об’єктивами численних фото– та телекамер — неодмінно з прапором у руці…
Кар’єру ж біатлоністки Олена Зубрилова завершила у 33–річному віці, перейшовши 2006–го на тренерську роботу в тій–таки збірній Білорусі. Хоча й продовжувала часто приїжджати до Києва — адже в столиці України не лише росла донька Тетяна, а й зберігалися понад 5 кг (!) медалей, що їх виборола спортсменка.
Пряма мова
Олена Зубрилова, чотириразова чемпіонка світу з біатлону (усі перемоги — під українським прапором):
«Через те, що не змогла вибороти олімпійську медаль, не можу вважати, що реалізувала себе в спорті на 100%. Проте моя кар’єра була успішною. Тож навіть якби випала можливість щось змінити, я б не стала нею користатися. Звісно, постаралася б рідше помилятися, бо навіть найменша дрібничка впливає на результат. Хоча розуміння цього приходить лише з досвідом. Методом спроб і помилок, набиваючи ґулі та синці, одержуєш цей досвід.
Проте свої чотири золоті медалі чемпіонатів світу я б не поміняла навіть на олімпійське «золото». Бо є багато спортсменок, які «стріляють» лише раз у житті — на Олімпіаді, виборюють нагороду й більше ніколи не нагадують про себе. А мене знає увесь світ, хоча й не пощастило виграти олімпійське «золото». Багато уболівальників і зараз мене пам’ятають».
P. S. Любителям біатлону нагадаємо, що цьогорічний Чемпіонат світу з біатлону відбудеться з 12 по 23 лютого в італійській Антерсельві.
