Курси НБУ $ 39.55 € 42.06
Євросироти. І не тільки у нас

Хіба гроші замінять дитині материнську любов і турботу?

Фото 4mama.ua.

Євросироти. І не тільки у нас

Щасливі діти є в кожній країні світу, і зокрема в Європі. Але в той же час скільки існує підстав для серйозних нещасть і трагедій у підлітків! Суперечки за іграшку чи смачненьке тістечко сюди не входять. Перші у списку — ​конфлікти з батьками. Ще коли немовля може реагувати на все тільки сміхом або плачем. Розлучення. Рішення кудись переїхати, виїхати — ​тобто кардинальні зміни у житті дитини, в якої ніхто не запитував, хоче вона цього чи ні…

… А якщо й запитував, то все одно робив по-своєму. Такі закони дорослого життя: тебе поставили перед фактом і ти маєш якось на це реагувати. Добре, якщо все-таки залишаються люди, які привели тебе в цей світ, а якщо покинули і сказали: «Вибач…»? Або й не сказали цього короткого, як постріл, слова! І ти хоч гопки скачи на копицях і кучугурах різних документів з написами «дитина має право» і «батьки зобов’язані», а вони поїхали кудись «заробити на навчання» (тобі), «збудувати дім» (для тебе!) Але… «Мамочко, тату! Мені досить одного ліжка біля вас двох! Мені знову болить розбите коліно, а ще більше — ​образа, бо сусід назвав вас якимсь таким словом, якого я ще не чув, і мені ніхто не пояснить, а всі дивляться і посміхаються. І так, ніби колють мене. І я не знаю, що мені робити…»

Наша країна має чотири мільйони дітей, які могли б написати такого листа своїм батькам, бо, за неофіційними даними, на заробітки поїхало більше 8 мільйонів українців. Втім, у Польщі кожен п’ятий школяр має батьків, які працюють за кордоном, і кожен другий готовий переїхати до них.

Міністерство освіти Польщі євросирітство визначає як руйнування основних функцій сім’ї. Критичними є два роки розлуки: за цей час діти відвикають від сім’ї і почуваються нікому не потрібними. Найболючіша для них ​відсутність матері.

У зв’язку з цим різко зростає кількість безпритульних. Латвія називає це національною катастрофою. У Румунії, Болгарії, Литві ще у 2004–2007 роках говорили про дітей заробітчан теж як про катастрофу. У Литві батьки зобов’язані повідомляти місцеві органи опіки дані про своїх чад. Наприклад, у Румунії перед від’їздом за кордон вони мусять офіційно призначити опікуна.

Бездоглядних дітей заробітчан називають євросиротами. Міністерство освіти Польщі євросирітство визначає як руйнування основних функцій сім’ї. Критичними є два роки розлуки: за цей час діти відвикають від сім’ї і почуваються нікому не потрібними. Найболючіша для них ​відсутність матері.

2016 року психологи анкетно опитали 50 000 випускників шкіл. Діти заробітчан вирізнялися низькою мотивацією до навчання, великим почуттям провини і проблемами у спілкуванні.

…У боротьбі з євросирітством можна створити мільйон громадських організацій, написати стільки ж проєктів із заходами про те, як чужі дядьки і тітки можуть замінити дітям маму й тата, а можна… дати годувальникові чи годувальниці 30 тисяч гривень зарплати щомісячно — ​і тоді ми обговорювали б зовсім інші теми і завдання сім’ї. (До речі, ще років зо два тому поляки отримували більше, ніж заробітчани. Тепер уже нібито нарівні. «Нібито» — ​бо в усьому є свої нюанси). Але якщо справді ціна вирішення проблеми бездоглядності і безпритульності була б 360 тисяч гривень на сім’ю за рік чи знайшлися б політики, мільйонери (мільярдери), які б перетворили бідняків на заможних людей?

Однак чи все так просто, якщо на кожні три шлюби в Україні тепер припадає два розлучення і зменшується народжуваність? Окрім того, за останні чотири роки кількість чужоземців в країні збільшилася в чотири рази. Демографи прогнозують, що найближчим часом українців у своїй державі залишиться 20 мільйонів, тобто йдеться про загрозу розмивання української нації — ​фактично про доросле євросирітство у себе вдома.

Урок 1: Дуже часто щасливе дитинство відрізняється від нещасливого… підсумками дорослого життя.

Урок 2: «Міжнародна інтеграція — ​це об’єктивний процес зближення країн світу та їхніх суб’єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів» — ​пишуть студенти у своїх рефератах. Бо такі закони міжнародного економічного життя: тебе поставили перед фактом і ти що хочеш, те і роби…

Анастасія ПЕЦЕНЮК, дослідниця європейського заробітчанства

Telegram Channel