Заради медицини все життя грала роль чоловіка - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.18 € 30.90
Заради медицини все життя грала роль чоловіка

Марґарет берегла свою таємницю до самої смерті.

Фото upload.wikimedia.org.

Заради медицини все життя грала роль чоловіка

Марґарет Енн Балклі (1795–1865) нині вважають першою жінкою-лікарем у Британії. Але слава успішного військового хірурга дорого коштувала представниці прекрасної статі…

Мундир і чоботи замість красивих суконь

Майбутнє світило медицини народилося в Ірландії. Батько Марґарет був крамарем, продавцем овочів. Усі надії він покладав на сина, а не на своїх дочок. Але той заклав майно родини й «прогорів», тож Балклі залишилися без засобів для існування. По допомогу довелося звернутися до материного брата — ​художника Джеймса Баррі.

Юна Марґарет, проживаючи в домі свого дядька, мала змогу спілкуватися з багатьма творчими, неординарними людьми, що й вплинуло на формування її поглядів. Дівчина багато читала, цікавилася природничими науками. Вона мріяла стати лікарем, до того ж необхідно було думати, як поліпшити фінансові справи сім’ї, а жінці і те, й інше здійснити було непросто, якщо не сказати — ​неможливо. Ймовірно, спонукала до обману ще й така обставина: у підлітковому віці дівчина завагітніла. Це ретельно приховували, дитину, яка народилася, матір Марґарет видавала за свою дочку. Очевидно, саме тоді й виникла в юній зламаній душі авантюрна ідея, завдяки якій дівчина намагалася вирватися з полону безрадісного життя.

Оскільки була ледь за 150 см заввишки, взуття замовили з дуже товстою підошвою, а щоб чоловічий костюм лежав краще, дівоче тіло обмотували рушниками.

Незабаром дядько помер, залишивши спадок, і Марґарет вирішила взяти його ім’я — ​Джеймс Баррі, щоб здобути освіту. Тоді вступати до університетів жінкам було заборонено, тож дівчина вмовила матір, аби та допомогла з перевтіленням у чоловіка. Оскільки була ледь за 150 см заввишки, взуття замовили з дуже товстою підошвою, а щоб чоловічий костюм лежав краще, дівоче тіло обмотували рушниками. Видавав голос, але це пояснювали юним віком обдарованого студента. До того ж Марґарет, аби приховати правду, навчилася лаятися й вдаватися до грубощів.

Так у 1810 році вона вступила на медичний факультет Університету Единбурга, вивчилася і зробила досить успішну професійну кар’єру, зважившись на службу в британській армії. Спочатку Джеймс Баррі був призначений на посаду помічника санітарного лікаря у госпіталі в Челсі, а потім перейшов у Королівський військовий госпіталь в Плімуті, де міг асистувати хірургам, а потім і самостійно оперувати.

Пройшовши військову підготовку, молодий офіцер із не зовсім чоловічими рисами обличчя й делікатною статурою в 1816 році був відряджений у Південну Африку з рекомендаційним листом до губернатора, генерал-лейтенанта Чарльза Генрі Сомерсета. У того якраз важко захворіла улюблена дочка, якій лікарі в Кейптауні не давали жодних шансів. Баррі взявся виходжувати недужу і вона дивним чином позбулася проблем зі здоров’ям. Це допомогло стати другом сім’ї губернатора і його особистим лікарем. Подейкували, що зі своїм покровителем Баррі мав не просто ділові, а дуже теплі й щирі людські стосунки, припускають, той знав, що має справу з жінкою.

У 1822 році Сомерсет призначив свого улюбленця-лікаря колоніальним медичним інспектором британських шпиталів у Південній Африці. Це було надзвичайним стрибком у кар’єрі.

Військовий хірург рятував породіль і дітей

Очевидно, жіноче начало все ж іноді брало гору. Джеймс Баррі, висококласний професіонал, офіцер, дуелянт, з яким боялися стрілятися, бо він був відчайдушним і безстрашним, цікавився не властивими для його фаху питаннями хірургії. Зокрема, він ще у 1826 році у Кейптауні провів перший на континенті успішний кесарів розтин. Пологи були складні, й породілля опинилася на порозі смерті. Завдяки хірургу і мати, й дитина вижили. Це сталося за сім років до того, як подібну операцію вперше зробили у Великобританії.

Він лікував солдатів, допомагав місцевим жителям, справлявся з найважчими випадками, які колеги вважали безнадійними. Це було нелегко. Упродовж багатьох літ вірний чорношкірий слуга щоранку подавав йому шість чистих рушників, допомагав перев’язати ними груди й підкладав під плечі…

Джеймс Баррі закінчив службу у званні генерал-інспектора, що було досягненням і за чоловічими мірками. У 1857 році його відправили на пенсію через проблеми зі здоров’ям, він повернувся в Лондон, де згодом помер від дизентерії.

Відкрила правду про доктора Баррі тільки його смерть. Незважаючи на те, що в заповіті він просив кремувати тіло без традиційної підготовки, жінка, яка споряджала покійного, вирішила все ж його обмити. Тоді й виявилося, що Джеймс Баррі — ​зовсім не той, за кого себе видавав.

Зам’яти справу було непросто, в газеті The Manchester Guardian написали: «Неймовірно, але факт: жінка протягом 40 років була офіцером британської армії, брала участь в дуелях і не раз кидала подібний виклик, мала офіційну медичну освіту і диплом, а також досягла популярності як оперуючий хірург!»

Але колеги, близькі покійного заявили, що ким би Баррі не був, він все одно чудовий хлопець, і доктор був похований з військовими почестями як чоловік.

Майже через сто років історики знайшли в архівах свідчення того, що Джеймс Баррі насправді був жінкою — ​дочкою крамаря, племінницею відомого ірландського художника. В Кейптауні виявили листи, частина з яких була підписана ім’ям Баррі, частина — ​Марґарет Енн Балклі. Графологічна експертиза довела, що їх писала одна й та ж людина. Але на надгробку на могилі досі залишається напис: «Доктор Джеймс Баррі, Генеральний інспектор лікарень».

Та це не завадило визнати Марґарет Енн Балклі першою жінкою — ​військовим хірургом.

Оксана КРАВЧЕНКО
 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.