Часникове захоплення хорлупівського поштовика - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.29 € 33.55
Часникове захоплення хорлупівського поштовика

Господареві є чим гордитися: кілька таких головок і ціла жменя.

Фото Сергія НАУМУКА.

Часникове захоплення хорлупівського поштовика

Вирощувати цю культуру Євген Микитюк (на фото) почав ще  у 1990–х. До цього змусило безгрошів’я

—Посадив три чи чотири рядочки на паєві, — ​розповідає нинішній керівник поштового відділення у Хорлупах Ківерцівського району Євген Микитюк. — ​Де збути? Я сюди–туди, а в сусіда якраз мало бути весілля і він повинен був їхати в ковбасний цех у Муравище. Поїхав я з ним і домовився здати туди свій урожай. Але ще ж добре не знав, як і що робити. Часник обрізав, помив, і він не висох, коли треба було їхати. Завіз у цех, а мені кажуть, що сирий. Порадили просушити.

Тоді продукцію вдалося продати по 8 гривень за кілограм, що було непоганою ціною.

— Картоплі на ті гроші треба було б здати з цілого поля. Я зрозумів, що можна мати із цього зиск, — ​каже господар.

З тих пір і пішло. Євген Микитюк досі не зраджує цій культурі. За цей час накопичив чималий досвід. Тим більше, що має фахову агрономічну освіту. Найбільша площа, яку Микитюки відводили під часник, — 18 сотих.

Усе роблять вручну: накривають, викопують врожай сам господар, його дружина, сини, невістка та внука. Часник садять на зиму. Поле попередньо дискують, додають органіку. Затим встеляють його шаром соломи у 30 сантиметрів і більше.

— Картоплі на ті гроші треба було б здати з цілого поля. Я зрозумів, що можна мати із цього зиск, — ​каже господар.

— Один мужик мені підказав: накривай соломою. Тоді не треба сапати, волога затримується, часник лучче росте і головки великі, — ​веде нас на поле Євген Адамович. — ​Коли не накривав, то треба було кожну головку тягнути. Вимучишся. А тепер рвати легко, бо ґрунт вогкий.

Щойно навесні з’являться сходи, господар кропить ділянку підживкою. Через 10 днів повторює. Восени після збору врожаю обрізають стебла і розкидають їх по полю.

— Наступного дня дискую і сію гірчицю. Весною на цьому місці саджу картоплю — ​і бульби встеляють поле, — ​не без гордості хвалиться Євген Микитюк. — ​Тоді обрізаємо корінчики і кладемо часник на горище в хаті та у хліві. Місяць головки сушаться, потім лущимо їх і зсипаємо в сітки.

Частину залишають на насіння. На 1 ар його потрібно 10 кілограмів. Минулого року Євген Микитюк посадив 8 сотих. Каже, що з цієї площі можна зібрати близько тонни часнику. Якщо його продати по 50 гривень за кілограм, то можна заробити 50 тисяч. Звісно, від цієї суми треба відняти затрати на виробництво.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.