Волинські музейники: «Роботи не менше, аніж без карантину» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.60 € 30.15
Волинські музейники: «Роботи не менше, аніж без карантину»

Печатка на дверях не означає, що все тут завмерло.

Фото Сергія НАУМУКА.

Волинські музейники: «Роботи не менше, аніж без карантину»

Чим живуть хранителі старожитностей, коли їхні експозиції зачинили у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції

Попри закриття закладів для відвідувачів, вони не припинили роботу. Навпаки, у їхніх стінах кипить активна діяльність. У цьому ми переконалися, поспілкувавшись із очільниками найвідоміших музеїв області.

Перерва в проведенні екскурсій дала науковцям змогу зосередитися на фондовій роботі, тобто описувати та систематизовувати накопичені матеріали, а також писати лекції, наукові й популярні статті, сценарії заходів.

 

 Ця плита і колекція наконечників стріл нещодавно поповнила фонди  Володимир-Волинського історичного музею імені Омеляна Дверницького.

Ця плита і колекція наконечників стріл нещодавно поповнила фонди Володимир-Волинського історичного музею імені Омеляна Дверницького.

 — Чимало планів зупинилося з початком карантину. Вони були спрямовані на роботу зі школою: освітні заходи, інтерактивні екскурсії прив’язані до шкільної програми, — розповіла директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко. — Уся наша діяльність за останній час була зосереджена на тому, щоб відійти від стереотипу установи закритого типу, де слід тихо поводитися і нічого не торкатися. Треба самим музейникам спочатку подолати таке сприйняття, а потім донести й до відвідувачів, що в нас дружня, відкрита і доступна атмосфера.

Окрім того, в установі активніше взялися за популяризацію культурної спадщини у соціальних мережах. І якщо традиційний відвідувач співробітникам відомий, то своїх прихильників серед користувачів інтернету ще належить вивчити. Було подано кілька проєктів на здобуття грантів. Зокрема, на програму ЄС «House of Europe», яка передбачає кошти на покращення матеріальної бази.

Колодяжненський літературно–меморіальний музей запустив в інтернеті стрічку новин «Квіти Лесі Українки» про те, як і рослини прикрашають садибу, як цвіте груша Ізидори Косач тощо.

У Любомльському краєзнавчому музеї активно створюють персональні фонди та готують нові виставки, тематику яких директор Юрій Фініковський не захотів дочасно розкривати. Окрім того, готують до дня міста випуск комплекту листівок міжвоєнного періоду. Уже розроблено логотип закладу, яким маркуватимуть сувенірну продукцію: ручки, блокноти, торбини, сумки, футболки, кухлики. Також установа почала роботу над власним інтернет–сайтом.

Директор Кортеліського історичного музею Микола Михалевич закінчує документувати двотомну справу батьків повстанського командира Андрія Михалевича («Коса»), яка зберігається у Державному архіві Волинської області. До друку готують книжку про село. А ще за місцевим музеєм закріплена територія меморіального комплексу площею більше 6 гектарів, за якою потрібно доглядати.

Колодяжненський літературно–меморіальний музей запустив в інтернеті стрічку новин «Квіти Лесі Українки» про те, як і рослини прикрашають садибу, як цвіте груша Ізидори Косач тощо.

— Та й у ліс треба їхати, бо там є могили на місці знищених хуторів, — сказав Микола Андронович. — Тобто роботи не набагато менше, аніж без карантину.

Володимир–Волинський історичний музей імені Омеляна Дверницького отримав у дарунок колекцію наконечників стріл VIII—XIV століть, фрагменти спорядження коня та вершника середніх віків. Протягом карантину співробітники цього закладу опрацювали колекцію чорно–білих світлин та документів першої половини ХХ століття, які передала жителька міста Віра Жумік. На фотографіях — члени відомої у місті родини Билдіних, польські гімназисти, група резервістів під час військових зборів біля села Поничів Володимир–Волинського району.

Директор установи Володимир Стемковський розповів, що підготовлено до видання поштівки–розгортки про відомих людей Володимирщини. А ще тутешні науковці досліджують історію костелу Якима та Ганни, яку хочуть видати окремою книжкою. Для проєкту «Easy trawel» підготовлено текст для аудіоекскурсії з історії міста.

У Маневичах уже в червні планують відкрити музей одного експоната та провести круглий стіл «Проблеми консерваційних, реставраційних та експозиційних робіт маневицького човна–моноксила». Директор Петро Хомич нарікає, що будівельникам боргують 400 тисяч гривень за вже виконані роботи. Нині працюють над науковою концепцією та пишуть тематико-структурний і тематико-експозиційний плани.

— А нещодавно поліція передала нам наконечник списа. Його знайшли на заплавах річки Стир біля села Копилля, — розповів Петро Микитович. — Судовий експерт Волинського науково–дослідного експертно–криміналістичного центру МВС України Михайло Кравчук провів дослідження і підтвердив, що знахідка відноситься до давньоруських наконечників до списа ХІІ–ХІV століть четвертого типу.

Директорка Камінь–Каширського краєзнавчого музею Наталія Пась повідомила, що останнім часом описували знаряддя для рибної ловлі — ятери, привезені із села Черче, та колекцію жіночих сорочок. А ще працюють із печатками виборчих дільниць різного періоду. Серед них є й вироби радянського часу — з дерев’яною колодкою та латунною основою, якими користувалися під час виборів до Верховної Ради СРСР.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.