Як ми в редакції антисептик палили - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.37 € 33.56
Як ми в редакції антисептик палили

Катерина Сметаніна перед покупкою завжди читає, що на етикетці.

Фото Оксани Коваленко.

Як ми в редакції антисептик палили

«Часто мийте руки, а немає змоги — обробляйте спиртовмісним санітайзером», — радять тепер звідусіль. Пляшки з очищувальною рідиною, що має знищувати збудників інфекційних хвороб і коронавірусу, стоять нині і в аптеках, і в магазинах. Є за 20, 30, 60 гривень і ще дорожчі. Пирснув на руки — і вже спокійніше. Насправді ж чимало з тих пляшечок наповнені «бовтанкою»

Одного дня у редакції ми вирішили провести експеримент із двома антисептиками, які мали в кабінеті: лили кожен на ложечку і підпалювали. Рідина з однієї пляшечки ніяк не «хотіла» горіти та ще й смерділа несвіжими дріжджами. Купили, до речі, в аптеці майже за 40 гривень! Обдуреним почуватися дуже неприємно… З іншого боку, нормальний антисептик — необхідний і зручний винахід, адже бувають ситуації, коли помити руки нема як (приміром, дитина впала посеред супермаркету чи вийшли з маршрутки). Допомогти придбати справді помічний засіб може тільки інформація, тож вирушила за коментарем до фахівця.

Якщо є горіння, значить спирт офіційно затвердженого медичного гатунку.
Якщо є горіння, значить спирт офіційно затвердженого медичного гатунку.

 Кандидатка фармацевтичних наук, доцентка кафедри органічної хімії та фармації Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Катерина Сметаніна на зустріч прийшла у рукавичках і в масці. Засіб гігієни, протестований в редакції, вона оглянула, понюхала, прочитала етикетку й винесла вердикт: «Склад цього розчину не відповідає тому, який можна називати антисептиком, хоч на ньому про це написано. Я думаю, що сертифікат якості вам на нього не дадуть». І тут вона озвучила факт, який у час популяризації антисептиків набув ще жахливішого змісту, аніж мав. У 2018 році український Кабінет Міністрів прийняв постанову про те, що засоби косметики, дезінфікатори, антисептики й інше не потребують сертифіката якості! «Чому у вас не горів спиртовмісний продукт? — деталізує Катерина Сметаніна. — Бо намішали в ту пляшку, хто що захотів, а тоді без досліджень випустили на ринок й заробили гроші».

На такому зловісному фоні усе ж діють певні вимоги Міністерства охорони здоров’я. Кожен препарат мусить мати інформацію з переліком інгредієнтів і про те, скільки їх у розчині (в мілілітрах або ж частинах). «Я навчу вас читати етикетки», — обіцяє пані Катерина й цим дає зрозуміти, що то основний метод хоч якось захистити себе у морі підробок. Додає, що все ж радить купувати антисептики в аптеках. Мовляв, там бодай є якась гарантія справжності. Бо вони належать до закладів охорони здоров’я й мають сертифікати якості.

За стандартом, спирту має бути від 97% усього об’єму. Якщо виробник про це анічичирк чи співвідношення інше — відставляйте такий товар подалі: мікроби він не знищить.

Отож, на етикетці нормального антисептика має бути написано, які саме у ньому спирт та інші компоненти і в яких пропорціях змішані. За стандартом, спирту має бути від 97% усього об’єму. Якщо виробник про це анічичирк чи співвідношення інше — відставляйте такий товар подалі: мікроби він не знищить. Друга важлива умова — якість спирту. У справжньому він — 60-80-процентний. «Якщо немає концентрації від 60%, це недоброякісний препарат. Наприклад, різні настоянки ромашки чи евкаліпту, які радять використовувати як антисептик, містять, за умовами відповідного законодавства, лише 40-градусний спирт. А розведений, він руки належним чином не продезінфікує», — аналізує пані Катерина. Додає, що в антисептиках може бути хлоргексидин. У чистому вигляді — це препарат хлору, тобто треба стежити, щоб його не було забагато, — не більше 2%. Інакше санітайзер із таким агресивним складником може попекти руки або ж призвести до ще гірших наслідків. (У рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я про засоби проти коронавірусу про хлоргексидин теж не згадують). Загалом же у складі антисептиків ще є консерванти, що подовжують термін, й ароматизатори, які поліпшують запах.

Сама кандидатка фармацевтичних наук Катерина Сметаніна ними користується нечасто, хоч тримає пляшечку у жіночій сумці, а другу — в автівці. Каже, що їй простіше одягти, а потім попрати тканинні рукавички. Після обробки рук санітайзером можна вважати, що захистився, але тільки до моменту наступних дотиків. Якщо ж контактів багато, то необхідне постійне обприскування рук. Хорошим антисептиком можна користуватися до 25 разів на добу. У такому обов’язково має бути гліцерин, який пом’якшує шкіру.

Коли ж є нагальна потреба перевірити його якість, потрібно звертатися у Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Волинській області, що в Луцьку. Разом із препаратом, до якого маєте претензії, консультує Сметаніна, маєте принести чек з аптеки та довідку від лікаря про шкоду, якої завдав санітайзер вашому здоров’ю. Платити за аналіз теж доведеться вам (кілька сотень гривень).

До слова, озброєна новими знаннями, я зазирнула у супермаркет поруч із редакцією нашої газети. Усі етикетки на трьох пляшках різних виробників із гучною назвою «Антисептик» містили, скажу так, абсолютно не правильний перелік компонентів. Скільки і чого там накалатали — невідомо…