Невтомна жінка-трудівниця, мати, Вона твій перший і надійний друг.
Бережімо наших мам!
День матері – особливе свято, адже це нагода вкотре подякувати нашим найріднішим за жертовність, любов, доброту. Це ще одна можливість завітати до наших мам, міцно обійняти їх і щиро потішитися їхнім безцінним душевним теплом
…Моя робота в університеті, у благодійному фонді і як парламентаря подарувала мені знайомство з багатьма матерями. Вони різні за віком, професіями, соціальним статусом, особистим досвідом. Та є одна особливість, що робила їх дуже подібними, – це здатність на самозречення заради своїх дітей. Я ніколи не забуду, як у 2014 році, у перші місяці війни, мами бійців АТО щоденно звірялися нам про своїх синів на фронті. З деякими, чиї сини так і не повернулися з війни, ми досі зустрічаємося. Їхня віра наснажує і мене. Я теж вірю у диво, у те, що вони повернуться. У моїх поліських селах на зустрічах чула чимало зболених історій від мам, які втратили своїх дітей.
Про українську жінку–матір можна і тепер написати твір–потрясіння чи твір–піднесення. Не лише Шевченко, Тичина, Довженко, Хвильовий, Гончар, Драч, Павличко, Симоненко… творили у слові гімн українській жінці. ХХІ століття стало випробовуванням для усіх, особливо для наших жінок–мам, які «випалили до чорноти» свою душу чеканням, переживанням і любов’ю.
У цей день сердечно вітаю усіх матерів! Нехай любов дітей завжди зігріває ваші серця! Міцного вам здоров’я, позитиву, добробуту на многії літа!
Це наповнює серце ще більшим теплом до моєї неньки. Їй майже 77 років, але вона член громадської організації «Неспокійні серця»: співає в хорі, шиє маски, організовує вечори… Живе насиченим життям громадської діячки, дружини і головне – МАМИ.
У цей день сердечно вітаю усіх матерів! Нехай любов дітей завжди зігріває ваші серця! Міцного вам здоров’я, позитиву, добробуту на многії літа!
Бережімо наших мам, цінуймо кожен день їхнього життя. І дякуймо за подароване нам щастя буття!
Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, народний депутат України.
«Їй не шкодуй синівської любові, Її мозолі й зморшки – все шануй...»
Їй не шкодуй синівської любові,
Її мозолі й зморшки – все шануй.
Вклонися їй, скажи привітне слово
І руки працьовиті поцілуй.
Навчись її всім серцем поважати
І берегти від злоби і наруг:
Невтомна жінка-трудівниця, мати,
Вона твій перший і надійний друг.
Їй по плечу, здається, світ підняти,
Їй справи по плечу – великі і малі,
Бо це ж вона, вона народу мати,
А значить – Мати правди на Землі.
Василь СИМОНЕНКО,
«Вклонися їй».
