«Соколят» написав Бог в особі В’ячеслава Хурсенка…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.27 € 32.88
«Соколят» написав Бог в особі В’ячеслава Хурсенка…»

Фото soundcloud.com.

«Соколят» написав Бог в особі В’ячеслава Хурсенка…»

Його пісні називають маленькими шедеврами: мають чарівну здатність по–доброму бентежити і надовго западати в душу. А принагідно нагадують, що побував на цій Землі один дуже талановитий чоловік. 1 червня В'ячеславу Хурсенку виповнилось би 54, але він навіки залишився 43-літнім

В роках моїх така велика сила,

Та долю не затримати нічим, –

Сини мої, візьміть мої вітрила

Та й батька не забудьте поміж тим…

«Соколят» написав Бог в особі В'ячеслава Хурсенка… Це відгук однієї з шанувальниць цього дуже обдарованого чоловіка, який дивував своїх рідних унікальним музичним слухом уже з 3 років. Він закінчив музичну школу, але мама наполягла, щоб далі навчався у медучилищі. Та після армії Хурсенко замість того, щоб одягти білий халат, влаштувався у Волинську філармонію, яку часто міняв на виступи в луцьких ресторанах. А потім була перемога на «Червоній руті-92» як визнання дару, який варто плекати. Спочатку Слава, як називали його близькі, писав слова, а потім музику. Зазвичай працював, коли нікого не було вдома. А тоді йшов до людей: «Віру. Надію. Любов», дорогу «До рідного дому» і навіть «Ковток вина» він оспівував так щемно і просто, що тягнуло слухати, стримувати сльозу й знову слухати. Кожному про своє.

Хоч В'ячеслав Хурсенко був незаслужено обділений славою і увагою «великої сцени», люди, передусім волиняни, поміж собою називали митця народним артистом.

По всьому дому Воля Божа,

І щаслива, і сумна,

Я підійму за кращу долю

І відіп’ю ковток вина…

Доля відміряла йому 43: життя В'ячеслава Хурсенка трагічно обірвалося у вересні 2009–го. Співак помер на риболовлі внаслідок діабетичної коми. За словами друзів, десь за пів року до трагедії якось сказав: «Ось тут, на березі, все й закінчиться скоро…». До того моменту він встиг так мало і так багато. Знайшов свою кохану Ольгу, одружився й виховував донечку Марію, а ще писав вірші, музику і співав. Красиво й щемно. Видавав альбоми, брав участь у концертах і фестивалях, будував плани… «Татові пісні — це пісні всіх часів», — з таким знанням живе донька Хурсенка, учасниця одного із сезонів «Голосу країни». Та й не тільки вона. І хоч В'ячеслав Хурсенко був незаслужено обділений славою і увагою «великої сцени», люди, передусім волиняни, поміж собою називали митця народним артистом. Його концерти відбувалися з аншлагами, його пісні жили й «на кухнях». В інтернет–мережі під відео з піснями В'ячеслава Хурсенка донині люди, які слухають його вперше чи вкотре, пишуть: «Пам'ятаємо і любимо. Спасибі, що жили й співали!»


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.