Чому привиди підземелля Луцького костелу не страшні? (Фото, відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.30 € 33.13
Чому привиди підземелля Луцького костелу не страшні? (Фото, відео)

Після реконструкції у кімнатах світло і чисто.

Фото Олександра ПІЛЮКА.

Чому привиди підземелля Луцького костелу не страшні? (Фото, відео)

Зимовий храм кафедрального собору Петра і Павла притягує до себе туристів з різних куточків планети, дивує переказами та легендами. Тут панує особлива аура, і подейкують, що цими тунелями навіть гуляють примари

Тутешній екскурсовод Юрій Близнюк вважає, що це місце заспокоює і допомагає вирішити важливі питання. Адже тут найкраще думається, бо панує атмосфера тиші та самотності.

Екскурсовод Юрій Близнюк усіх таємниць нам поки що не розкрив...
Екскурсовод Юрій Близнюк усіх таємниць нам поки що не розкрив...

 Ми попросили Юрія пояснити, що саме так зачаровує людей у цьому похмурому, вологому приміщенні?

Коли зайшли до підземелля, то відчули різку зміну температури, а от наш гід наче цього й не помітив.Прохолода, темні закутки, старезні написи навіюють якесь відчуття беззахисності. Щоправда, у нашого екскурсовода, вочевидь, були інші емоції.

Колега хотіла зробити фото гробниці Магдалени, але її телефон зненацька вимкнувся і не вмикався, поки вона не піднялась нагору. Не знаю, що це таке. Відтоді сама сюди не ходить.

— Моторошне місце, кажуть, але, як на мене, — ​зовсім ні. Навпаки — ​одне з найприємніших у Луцьку. Мені тут спокійно і комфортно, — стверджує Юрій.

У підземеллі є кілька кімнат: притвор, безпосередньо зимовий костел, трапезна, гробниця й інші закутки та коридори, які дихають таємницями. Ми розпочали наше знайомство з передсіння.

— За радянських часів підземелля використовували як овочесховище, а всі написи та предмети, які характеризували це місце як святе, були знищені. Зараз на стінах кімнати з’явились лики апостолів, які є покровителями цього костелу, — ​розповів Юрій.

У цьому коридорі настільки вузько, що двоє людей не розминуться.
У цьому коридорі настільки вузько, що двоє людей не розминуться.

 Не менш здивували зображення зірок та сонця на склепіннях, а також тутешня невелика… тюрма. Дивує, що у давнину люди терпіли тут біль та страждання, а нині ж туристи на щастя кидають монети в колодязь, розташований у центрі в’язниці.

Цей звичай ще важче зрозуміти, коли дізнаєшся, що підземний храм — ​місце останнього спочинку різних людей. Перейшовши до гробниці Магдалени Тализіної, ми почули, що мідний саркофаг жінки було викрадено. Кажуть, що її душа й досі не може віднайти спокій і блукає темними коридорами.

На запитання, чи траплялося тут щось містичне, Юрій відповів, що не помічав нічого незвичного, а от його колега одного разу трохи налякалася.

— Вона хотіла зробити фото гробниці Магдалени, але її телефон зненацька вимкнувся і не вмикався, поки вона не піднялась нагору. Не знаю, що це таке. Відтоді сама сюди не ходить, — ​поділився спогадом Юрій.

Раніше багаторічний хранитель підземелля, вже покійний Олег Виноградов розповідав про силуети жінки в білому, які бачили тутешні відвідувачі. Саме такі містичні історії й притягують сюди шукачів пригод.

Упевнена, що це місце приховує ще багато загадок, які непідвладні часу. Тут він ніби зупиняється, змушує задуматись про щось важливе та вічне.

Для довідки. Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла та єзуїтський колегіум – пам’ятки архітектури національного значення. Його склепіння заклали у 1630 році і через 7 літ нарешті завершили купол.  У різні часи підземелля використовувалося як склад, в’язниця, бомбосховище та овочева база.

Ірина КРАВЧУК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.