Знаю: ми таки стрінемся… - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.25 € 32.89
Знаю: ми таки стрінемся…

Волинь-нова

Знаю: ми таки стрінемся…

Криниці соснове черево,

Мов справжня — ​плакуча вербичка…

Ти — ​профі. Майстер по дереву.

А в мене — ​квіткова крамничка.

 

Ти любий мені, як сонечко.

Я гарна тобі, як рожа.

У нас підростає донечка,

На тебе, коханий, схожа.

 

В нас мило і пахне м’ятою

І стиглими папірівками,

І стежка біжить під хатою,

Вистукує в сад підківками.

 

В нас щастя хлюпоче хвилею,

Веселкою сяє на стелі.

Сюди щовесни із вирію

Летять до гніздечка лелі.

 

…Криниця й вербичка снилися

І долі слова напутні…

Я знаю: ми таки стрінемся…

Колись… у житті майбутнім.

Євгенія НАЗАРУК, с. Лище Луцького району.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.