«Видно, я запізнилася…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.60 € 32.56
«Видно, я запізнилася…»

Цінаймо і бережімо...

Фото rodyna.in.ua

«Видно, я запізнилася…»

Про вічну і справжню любов

Біля краю поля стояли Любов і Розлука й милувалися молодою парою. Розлука каже: «Закладемось, я їх розлучу?!» А у відповідь чує: «Зачекай, дай я зроблю до них всього один підхід, а потім уже ти — ​і тоді ми побачимо, чи зможеш їх розлучити». Розлука погодилася.

Любов підійшла до молодої пари, доторкнулася до них, подивилася в їхні очі і побачила, яка між ними виникла іскра… Відійшла і каже Розлуці: «Тепер твоя черга». Та відповіла: «Ні, зараз я нічого не зможу зробити, бо їхні серця наповнені любов’ю. Я прийду до них пізніше».

Минув час. Розлука заглянула в будинок і побачила молоду матір з немовлям, батька. Вона сподівалася, що любов уже в минулому, і тому з надією переступила поріг будинку. Але, подивившись в очі подружжю, побачила Подяку. Тож повернулася і сказала: «Я прийду до них пізніше».

Та заглянула в заплакані очі старенької і побачила в них Пам’ять — ​Пам’ять про Любов, Вдячність, Повагу, Розуміння й Довіру…

Наступного разу Розлука побачила, що в будинку галасували діти, з роботи прийшов втомлений чоловік, мати заспокоювала малечу. Вона сподівалася, що тепер точно зможе їх розлучити. Але, заглянувши в очі, побачила Повагу і Розуміння. Знову на потім відклала свій задум. Прийшла за якийсь час, дивиться — ​діти вже дорослі, сивий батько щось їм пояснює, дружина порається на кухні. Глянула Розлука в їхні очі й розчаровано зітхнула, бо побачила в них Довіру.

Минуло ще трохи часу. Навідалася знову Розлука у вже знайомий будинок. Дивиться, а там бігають онуки, біля каміна сидить засмучена старенька жінка. Розлука думає про себе: «Ну ось, напевно, мій час настав». Хотіла подивитися жінці в очі, але та встала і вийшла з дому. Розлука подалася за нею. Незабаром прийшла старенька на цвинтар і сіла біля могили. Це була могила її чоловіка.

«Напевно, я запізнилася, — ​подумала Розлука, — ​час зробив за мене мою роботу». Та заглянула в заплакані очі старенької і побачила в них Пам’ять — ​Пам’ять про Любов, Вдячність, Повагу, Розуміння й Довіру…

Джерело: Тутка.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.