Правда про те, чому Україна здала Крим - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.29 € 33.55
Правда про те, чому Україна здала Крим

ЗМІ стверджують, що при Януковичу два міністри оборони – Дмитро Саламатін та Дмитро Лебедєв, а також очільник СБУ Олександр Якименко мали російські паспорти.

Фото ppu.gov.ua.

Правда про те, чому Україна здала Крим

У лютому 2014 року 10 російських військових транспортних літаків Іл 76 незаконно перетнули наш кордон. Але українська армія просто мовчки спостерігала…

Кажуть, Путін так легко анексував Кримський півострів через те, що українці нібито не могли наважитись стріляти у своїх «братів». Якщо це й правда, то лише дуже незначна її частина. Основна причина втрати території — ​державна зрада. На найвищому рівні!

Такого висновку дійшли детективи Державного бюро розслідувань. Днями вони опублікували вражаючі факти. У документі названі прізвища чотирьох високопосадовців, які фактично зруйнували нашу армію напередодні російського вторгнення.

Ось вони:

Володимир Замана — ​начальник Генерального штабу Збройних сил України у період з 18 лютого 2012-го по 19 лютого 2014 року.

Дмитро Саламатін (до 2005-го — ​громадянин Росії) — ​міністр оборони України з 8 лютого по 24 грудня 2012 року (до призначення міністром — ​генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром»).

Павло Лебедєв — ​міністр оборони України з грудня 2012-го по 27 лютого 2014 року.

Віктор Янукович — ​Президент України з 25 лютого 2010-го до 22 лютого 2014 року.

Як армію робили «паперовою»

Лише факти:

 Після нападу Росії на Грузію у 2008 році тодішній Президент України Віктор Ющенко своїм указом заборонив скорочення армії. Однак Віктор Янукович після обрання його на найвищу посаду скасував цей указ, і впродовж 2012–2013 років чисельність Збройних сил України спеціально була радикально скорочена на понад 77000 осіб — ​з 240 тисяч до 162 тисяч. Це при тому, що Партія регіонів, яка була тоді при владі, оголосила позаблоковий статус України, тобто Київ відмовився захищатись від агресії спільно з іншими країнами НАТО, а оголосив, що робитиме це самотужки. Це значить, що армію треба було посилювати, збільшувати її чисельність, — ​натомість спеціально зробили навпаки.

 Був узятий курс на розпродаж військового майна. За два з половиною роки ідеологи «реформи ЗСУ» пропонували через підконтрольний «Укроборонпром» розпродати майже половину всього військового майна. «Так, по суті, залишили Україну з «паперовою» ар­мією», — ​констатують у ДБР.

Високопоставлені зрадники перебували на посадах аж до втечі Януковича, тож ніяк не реагували на військову загрозу з боку Росії і повідомлення нашої розвідки.

 Розформовано 8-й Армійський корпус швидкого реагування — ​найбоє­здатніший підрозділ, який мав першим відповісти на агресію, поки проходить мобілізація.

 Але й мобілізацію було неможливо якісно провести, адже у 2013-му було спеціально скорочено половину працівників військкоматів, знищено важливу документацію, внаслідок чого «під час проведення мобілізації 2014 року водії БТР ішли на місця водіїв БМП й навпаки, і так з усіма спеціальностями».

 За керівництва Володимира Замани під виглядом утилізації були «вистріляні» сотні тисяч боєприпасів

152-го калібру, реактивні системи «Град», «Ураган», «Смерч», артилерійські системи мінометного вогню. Причому боєприпаси знищувалися шляхом відстрілу. Результатом такого бездумного знищення стало ще й значне зношення артилерійської зброї.

 Виведено зі складу Повітряних сил і скорочено одну з двох бригад, на озброєнні якої стояли зенітні ракетні комплекси С 300В.

 Зупинено та заблоковано програми щодо модернізації та відновлення зенітно-ракетних комплексів С 125 і С 200В.

 Управління системою ППО на території АР Крим передано командувачу Військово-Морських сил ЗСУ, що дислокувались на півострові, який не мав навичок управління Повітряними силами та в подальшому зрадив присязі (2 березня 2014 року командувач ВМС України Денис Березовський перейшов на бік Росії. — ​Ред.).

 Володимир Замана пропонував ліквідувати розвідувальну авіацію, вивести зі складу ЗСУ вертольоти спеціального призначення, ліквідувати ряд військових аеродромів.

 У 2013-му розпочата масштабна реорганізація управління армією, що «створило передумови для тимчасової втрати управління військами».

За словами ексміністра оборони Ігоря Тенюха, на початку окупації Криму Україна могла зібрати  для захисту своєї території угруповання всього із 5 тисяч боєздатних військових.
За словами ексміністра оборони Ігоря Тенюха, на початку окупації Криму Україна могла зібрати для захисту своєї території угруповання всього із 5 тисяч боєздатних військових.

  Високопоставлені зрадники перебували на посадах аж до втечі Януковича, тож ніяк не реагували на військову загрозу з боку Росії і повідомлення нашої розвідки.

Румуни й турки підняли літаки, а ми — ​ні

Повна безпорадність армії перед росіянами проявилася задовго до анексії Криму. Так, ще 24 листопада 2012 року літак радіотехнічної розвідки збройних сил РФ пролетів уздовж державних кордонів Чорноморського басейну України, до чого наша протиповітряна оборона виявилась не готовою. Натомість свої винищувачі-перехоплювачі у повітря підняли Туреччина та Румунія, екіпажі яких продемонстрували готовність до застосування зброї у разі порушення літаком-розвідником кордонів їхніх держав.

Ситуація повторилась у лютому 2014-го, коли 10 російських військових транспортних літаків Іл 76 несанкціоновано перетнули кордон України. Київ у відповідь сподобився підняти лише черговий винищувач СУ 27, який вилетів… аж із летовища «Миргород», що в Полтавській області! Поки він досяг Криму, росіяни вже сіли на аеродромі…

Поглинання України Росією готувалось давно, і їй у цьому сприяли найвищі вітчизняні посадовці, починаючи з глави держави, якого самі ж українці бездумно обрали.

Напрошується питання: невже у Збройних силах не було жодного офіцера, який би розумів, що відбувається, і забив на сполох? Були такі. Наприклад, головний інспектор Міністерства оборони України Валерій Фролов. 11 січня 2014 року він подав очільнику відомства Лебедєву конкретні пропозиції щодо зупинення катастрофи в армії, зокрема у військах ППО, і тодішній міністр Лебедєв навіть підтримав їх, але 27 січня 2014 року Володимир Замана власноручно написав підлеглим службовим особам доручення: «Продовжити роботу» (з розформування. — ​Ред.).

Риторичним залишається питання, чи міг генерал Фролов та такі, як він, зробити більше, якщо вся державна машина була окупована мафією «регіоналів»…

З кремлівських лап країну вирвали в останній момент

Це — ​вражаючий приклад державної зради на найвищому рівні, коли влада методично й масштабно руйнувала власну армію. Цей факт свідчить про те, що поглинання України Росією готувалось давно, і їй у цьому сприяли найвищі вітчизняні посадовці, починаючи з глави держави, якого самі ж українці бездумно обрали.

Додайте до всього сказаного грандіозну пропагандистську, інформаційну та економічну кампанію (росіяни очолювали і банкротили українські військові підприємства) — ​і відкриється уся глибина прірви, над якою тоді стояла наша держава. При Януковичу Володимир Путін та патріарх РПЦ Кіріл особисто приїздили розповідати нам про те, що українців не існує, що ми з росіянами — ​«один народ». А всередині країни регіоналами та їхніми кремлівськими хазяями активно готувався ґрунт для придушення опору проукраїнських сил, зокрема, нагніталась істерія через так звані «антифашистські» мітинги, на яких до числа «фашистів» фактично записували всіх тих, хто був прихильником своєї, а не чужої армії, мови, віри та держави…

Україна мала повністю розчинитись у російському світі або ж навіть зникнути як держава. Практично це була тиха анексія всієї країни. Від остаточної катастрофи в такій ситуації могло врятувати лише чудо. І воно сталось. Точніше, його створили самі українці — ​МАЙДАН. А також безпрецедентна народна мобілізація після нього, яка стала повною несподіванкою для Кремля. Але це вже інша історія. Історія, в якій Україна таки вистояла і продовжує боротьбу.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.