Шестирічний волонтер став підтримкою для військових - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.47 € 33.96
Шестирічний волонтер став підтримкою  для військових

Дитяча любов здатна творити дива - то найкраще зцілення для бійців.

Фото зі сторінки благодійного фонду «Повернись живим».

Шестирічний волонтер став підтримкою для військових

Волинські бійці розповідають, що там, на фронті, найбільшу підтримку отримують від дітей, які пишуть їм листи і надсилають малюнки. Малеча провідує їх і в лікарнях, де вони проходять реабілітацію. Це фото було зроблене 2014–го у Київському військовому шпиталі. На ньому — один із перших поранених в АТО Дмитро і Федір — шестирічний волонтер госпіталю

Коли почалася війна, хлопчикові не було й 6 років, але з перших її днів він разом із мамою приходив провідувати поранених. Якби ви лише бачили ці зустрічі! Малий, смішний і балакучий — Федя міг будь–кого змусити забути про біль! Особливо, коли підсідав до когось із нових поранених і серйозно питав:

— Де тебе так, братан?

Тоді від сміху тряслися стіни, а військові, підбираючи правильні слова, розказували хлопчині, що з ними сталося.

Просто малий щиро переймався кожним, уважно слухав і допомагав там, де міг. Швидко вчив уроки, аби ввечері поїхати провідати бійців.

Минуло більше ніж 6 років. Сьогодні Федір уже підліток і, мабуть, навіть не здогадується, скільком людям він став підтримкою.

Минуло більше ніж 6 років. Сьогодні Федір уже підліток і, мабуть, навіть не здогадується, скільком людям він став підтримкою. Зате тепер він має стількох справжніх друзів–військових: від солдатів до офіцерів.

Марина СОКОЛОВА.

 

«Споряджає городи село»

Перебираючи папери, натрапила на цей щемливо-ностальгійний вірш

Тут шанують працю на землі, бо вона дає їм силу і достаток.
Тут шанують працю на землі, бо вона дає їм силу і достаток.

 Десь там зверху балачки, реформи

Про минуле, те, що було.

Ну а тут, у глибинці, невтомно

Споряджає городи село.

Тут чекають вас мама і тато,

Де дитинство далеке пройшло.

Нині дуже роботи багато:

Споряджає городи село.

Вам старенькі готові віддати

Все, що зібрано й підросло.

Приїжджай, берись до лопати:

Споряджає городи село.

Автор цих рядків — учитель математики за фахом і крає­знавець, поет й художник у душі, на жаль, нині покійний, Леонід Чучман. Його ім’я вписане в літопис Горохівщини. Він був автором кількох книг історико–краєзнавчих нарисів, ініціатором створення першого в районі музею школи у Лобачівській ЗОШ. У 1999 році, детально вивчивши закони геральдики, створив проєкти гербів населених пунктів Горохівщини. Ознайомитися з ними можна у книзі «Леонід Чучман: педагог, краєзнавець, художник, поет…», яка побачила світ за фінансового сприяння Горохівської районної організації профспілки працівників освіти і науки вже після його смерті. До неї увійшло й чимало поетичних творів, які поклали на музику Олександр Шепшелей, Василь Гриб, Ігор Касько.

Євгенія СОМОВА.

 

23 жовтня

Сонце (схід — 7.56, захід — 18.10, тривалість дня — 10.14).

Місяць у Козерозі, Водолії. 8 день Місяця.

Іменинники: Андрій, Антон.

24 жовтня

Сонце (схід — 7.58, захід — 18.08, тривалість дня — 10.10).

Місяць у Водолії. 9 день Місяця.

Іменинники: Зінаїда, Пилип, Леонід.

25 жовтня

Сонце (схід — 6.59, захід — 17.06, тривалість дня — 10.07).

Місяць у Водолії, Рибах. 10 день Місяця.

Іменинники: Іван, Макар, Кузьма.

26 жовтня

Сонце (схід — 7.01, захід — 17.04, тривалість дня — 10.03).

Місяць у Рибах. 11 день Місяця.

Іменинники: Микита, Трохим, Злата.

27 жовтня

Сонце (схід — 7.02, захід — 17.02, тривалість дня — 10.00).

Місяць у Рибах. 12 день Місяця.

Іменинники: Микола, Назар.

 

Земляки вітають Володимира Лиса з ювілеєм

26 листопада на піку творчого піднесення відзначатиме 70–ліття Майстер Слова. Волинь любить свого письменника, Любомльщина пишається ним, а рідні Згорани щиро вдячні Володимиру Лису за те, що він зробив звичайних сільських жителів прототипами героїв своїх романів. Саме завдяки йому світ довідався про власне згоранські краєвиди, про людські долі у круговерті історичних дат і подій, про майже забуту духовну спадщину

Ми гордимося кожним творчим досягненням свого земляка. Яку б його книжку ми не взяли до рук — це подорож у самобутність, автентичність і неповторність. Добротою і синівською любов’ю до рідного краю, до своїх людей тут дихає кожна сторінка, філософією життєвої мудрості наповнений кожен рядок, теплом і ніжністю озивається кожне слово…

Бажаємо Вам, Володимире Савовичу, доброго здоров’я, родинного щастя, плідного звершення нових задумів. Нехай зозуля, що літає над хутором дитинства, накує вам багато довгих і погідних літ.

З любов’ю та повагою колектив рідної школи та вдячні односельчани.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.