У містечку на межі Волині і Рівненщини, де зимував гетьман Мазепа, знайшли стародавні печери - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.19 € 32.29
У містечку на межі Волині і Рівненщини, де зимував гетьман Мазепа, знайшли стародавні печери

Олексій Златогорський обстежив вузькі ходи у товщі глини і переконаний, що вони можуть стати туристичною родзинкою Торговиці, хоча наразі й не відомо, яким періодом датуються.

Фото Сергія НАУМУКА.

У містечку на межі Волині і Рівненщини, де зимував гетьман Мазепа, знайшли стародавні печери

До якого історичного періоду їх віднести, поки що немає однозначної відповіді

Про несподівану знахідку у Торговиці Демидівського району Рівненської області науковців повідомили місцеві жителі. Мовляв, на урвистому березі річки Ікви відкрився вхід до печер. Отож, разом із співробітником Волинського краєзнавчого музею Тарасом Вербою, археологами Олексієм Златогорським та Михайлом Вашетою їдемо у це село.

На місці бачимо, що один з виходів завалений (називаю його виходом умовно). Хоча можна однозначно ствердити, що ця печера — ​творіння людських рук, а не природи. Наступний вхід — ​на височезному березі. Аби дістатися туди, довелося відчути себе альпіністом.


Завалений вхід до печер.
 

В одній із підземних «кімнаток» ми побачили кажана.
Пробратися до середини непросто.

 


При вході збереглися ніші.
 

 Печери відкрилися після того, як обвалився берег. Ймовірно, там росло дерево. Вже при вході видно витесану у лесовій глині нішу з арочним завершенням. Всередину веде вузький лаз. На глибині він розгалужується надвоє. Оглядаємося навколо і помічаємо невеликого кажана, що примостився на стелі (її ми черкаємо головою).

Один хід завершується невеликою кімнаткою. У стіні — ​місце для свічки чи каганця. Добре видно сліди кіптяви. В кінці іншого просторіша «кімнатка». Зі стелі земля обвалилася. Видно уламки цегли. Хтось, не побоявшись нового обвалу, пробував колупати грунт знизу вверх. Звідси добре видно ще один хід, який через завали недоступний для огляду.

Співробітник Волинського краєзнавчого музею Тарас Верба показує городище, яке було зруйноване під час будівництва дороги.
Співробітник Волинського краєзнавчого музею Тарас Верба показує городище, яке було зруйноване під час будівництва дороги.

 


Двньоруське горождище поруйноване.
 

 То що ж це за рукотворні печери? Наразі науковці не мають єдиної версії.

Одне з припущень — ​це залишки монастиря. Адже Торговиця — ​давнє поселення. Перша писемна згадка про нього відноситься до 4 липня 1446 року, коли великий князь литовський Свидригайло надав своєму слузі Оліферові «торговицьке село», яке дослідники ідентифікують із цим населеним пунктом. Пізніше містечко належало князям Масальським, Корецьким, магнатам Беневським, Ревуцьким та Стройновським. Тричі на рік там відбувалися ярмарки.

За деякими даними, саме в Торговиці взимку 1705-1706 років перебував з обозом Іван Мазепа та Пилип Орлик під час походу на Польщу.

5 червня 1680 року надійшла скарга на чернігівського воєводу Станіслава-Казимира Беневського та пана Касира Куницького, які нанесли збитки жителям Берестечка. Одна з претензій була така: мовляв спустошили ліс, з якого зробили монастир, костел та замок в Торговиці. Шкоду оцінили в 20 тисяч злотих, що було величезною сумою на той час. Крім того, з Берестечка вивезли гармати, гаківниці, мушкети, порох та кулі.

— Домініканський монастир проіснував до Першого польського повстання 1832 року, а в 1871-му був перетворений на Вознесенську церкву, яку підірвали під час Другої світової війни, — ​каже Тарас Верба.

За деякими даними, саме в Торговиці взимку 1705-1706 року перебував з обозом Іван Мазепа та Пилип Орлик під час походу на Польщу. Звідси гетьман вів листування зі своїми прихильниками. Саме у цей час Мазепа вперше провів переговори з шведським королем Карлом XII. Наступного року тут побував польський король Станіслав Лещинський.

У ХХ столітті на території городища було знайдено давньоруський скарб срібних прикрас. Він складався із семи витих гривен, трьох плетених браслетів, трьох перснів, п’яти сережок волинського типу з підвісками у вигляді виноградного грона, трьох скроневих кілець і підвіски у вигляді півмісяця — ​лунниці. Нині він зберігається у Рівненському краєзнавчому музеї.


Так виглядає вхід до основних печер.
 

— Біля Торговиці проходили й воєнні дії під час Першої світової війни. Можливо, ці печери — ​так званий «лисячий лаз», які будували солдати австро-угорської армії. У них могли зберігати провіант, адже на глибині була стабільно прохолодна температура.

Над печерами згідно зі старими картами розташований єврейський квартал. Тож не виключено, що печери викопали євреї. Вони могли там переховуватися від нацистів у Другу світову війну, — ​висунув версію історик Михайло Вашета.

— Однозначну відповідь про хронологічну приналежність можна буде дати тільки після ґрунтовних досліджень, — ​каже луцький археолог Олексій Златогорський. — ​Поки що існують тільки версії.

Поки розкопки не проведені, було б незле зберегти пам’ятку від нищення. А для цього хоча б законсервувати вхід та унеможливити доступ сторонніх.

 


Каганець чи свічка залишили кіптяву на стіні.

Печери облюбував кажан.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.