Рецепт від мудрої мами: «Ти настільки дорослий, що готовий стати Сантою!» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.95 € 33.84
Рецепт від мудрої мами: «Ти настільки дорослий, що готовий стати Сантою!»

Якщо діти змалку навчені, що дарувати не менш приємно, ніж отримувати подарунки, – вони виростуть справжніми людьми.

Фото freepik.es.

Рецепт від мудрої мами: «Ти настільки дорослий, що готовий стати Сантою!»

Як пояснити малечі, звідки беруться під ялинкою чи під подушкою святкові гостинці?

До вашої уваги – неймовірний рецепт мудрої мами.

У Новорічно-Різдвяний час хлопчики й дівчатка в усьому світі з нетерпінням чекають подарунків. Але настає момент,
коли діти починають сумніватися в існуванні Святого Миколая, Санта Клауса чи Діда Мороза. Іноді правда може
зруйнувати дитячу віру в добру казку. Утім, одна американська родина знайшла спосіб без обману задовольнити
цікавість малечі. Такий досвід стане у пригоді й українським батькам.

Родина вчительки з Техасу Леслі Руш має свою традицію переходу від «отримувати подарунки від Санти» до «бути Сантою». Їхня концепція не є брехнею, яку син чи донька з часом викриває, а стає традицією добрих справ і духу Різдва.

Коли дитині виповнюється 6 – 7 років і вона починає підозрювати, що Санти не існує, мама чи тато бере її з собою «на каву» і каже: «Ти дуже виріс цього року. Не лише зростом, а й серцем». Далі батьки перераховують кілька прикладів хорошої поведінки та добрих справ сина чи доньки за минулий рік і висловлюють упевненість, що дитині можна довірити таємницю. «Ти, мабуть, уже помітив, що більшість Сант — це люди, одягнені, як він. Хтось із твоїх друзів міг запевняти, що Санти нема. Багато дітей так вважають, бо вони ще не готові стати Сантою, а ти — готовий!» — каже мама чи тато і переводить розмову від цукерок і печива до почуття безмежної радості і задоволення, коли робиш щось добре для когось іншого.

Читайте також: «До хворих маленьких волинян прийшов Святий Миколай».

Леслі радить батькам переконатися, що у них «достатньо конспіративний» тон і попросити дитину обрати «ціль» для свого першого завдання. Місія помічника Санти таємна і непроста: з’ясувати, що цій людині потрібно, знайти і купити необхідну річ, загорнути, доставити — і ніколи не зізнатись, від кого прийшов подарунок.

Миколай справжній. Не казковий персонаж. Не супергерой. Не Дід Мороз, вигаданий людьми, щоб
замінити, стерти, знецінити пам’ять про реального Чудотворця…

У родині пригадують, як найстарший син своєю першою «ціллю» обрав «жінку-відьму», яка жила неподалік. Вона не дозволяла дітям ступати на своє обійстя, завжди кричала на них. Хлопчик помітив, що сусідка щоранку виходить на подвір’я босоніж, щоб забрати газету, тож вирішив, що їй потрібні капці. Далі він сховався в кущах і стежив, щоб з’ясувати, який у неї розмір ноги. Вирішив, що «середній», купив теплі капці, загорнув їх та із запискою «Щасливого Різдва! Від Санти» поклав біля дверей її дому. Скільки ж було втіхи, коли наступного ранку пані вийшла за ранковою пресою не босоніж, а в новеньких мештах.

Син тріумфував, а мама дорогою до школи нагадала, що він нікому не повинен розповідати про свій вчинок, інакше не буде Сантою. У наступні роки хлопчик обрав не одну «ціль» для цієї благородної місії. А коли настала черга молодшого брата, старший узявся сам розповісти йому цю таємницю. «Зараз вони обоє — чудові дарувальники, і ніколи не відчували себе обманутими. Адже їх посвятили у секрет Санти. Тепер уже й онукові передали цю традицію. Усе йде так швидко, тож це чудовий спосіб створити персональні зв’язки, не загубитися у діджитал-світі. Нам треба частіше дивитися в очі інших людей замість того, щоб втуплювати їх в екран. Так ми більше дізнаємося про когось… Це також вчить робити добро для інших, не чекаючи нічого натомість», – розповіла Леслі в інтерв’ю Washington Post.

ВОДНОЧАС НАТАЛІЯ СИРОТИЧ, ПСИХОЛОГ ТА АРТТЕРАПЕВТ, ПРОПОНУЄ ДЕЩО ІНАКШЕ РОЗПОВІДАТИ ДІТЯМ ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ:

• «По-перше, він справжній. Не казковий персонаж. Не супергерой. Не Дід Мороз, вигаданий людьми, щоб замінити, стерти, знецінити пам’ять про реального Чудотворця…

• По-друге, дарун ки під подушками — то справді від Миколая. Бо саме він допомогає нам при виборі гостинця. Дуже непомітно для нас…

• По-третє, маємо пам’ятати, що є люди, для яких посланцями Святого можемо бути тільки ми. Бо як не ми, то більше не буде Миколаю через кого передати…

• По-четверте, в Чудотворця передусім маємо просити чогось, що не купиш за гроші й не по римаєш у руках. Дитячі
листи не мають починатися з піжам із єдинорогами і машинок на радіоуправлінні! І про це їм треба казати змалку. Бо так цінно у час перебування Миколая на землі просити духовних дарів! Він поруч, дуже близько. Бажати всього, що зможе випросити в Бога лише він! Чого не купить тато за найбільші гроші, чого не замовить мама в наймасштабнішому інтернет-магазині. Просити, мріяти, бажати, аби Святий знав, що нам принести. Бо мрії – то плани Бога щодо нас на землі».

За матеріалами life.pravda.com.ua, tutkatamka.com.ua.

Читайте також: «Миколай за кермом: під Луцьком зафіксували диво-автобус з Чудотворцем».​