Така спокуслива зефірка. Колонка Оксани Коваленко - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.19 € 32.29
Така спокуслива зефірка. Колонка Оксани Коваленко

Через 10 хвилин син отримав другу зефірку (фото ілюстративне)

Фото uamodna.com.

Така спокуслива зефірка. Колонка Оксани Коваленко

— Мам, а можна я на ці ласощі не буду дивитися? — ​син знайшов хороший спосіб здолати експериментальне завдання тесту

Я чекала, коли моєму найменшому виповниться чотири, щоб випробувати його силу волі згідно із тестом про два зефіри. Його суть у тому, що дитині такого віку пропонують щось одне із солодощів з умовою, що за 10 хвилин дадуть ще стільки ж, якщо не з’їсть отримане. Психологи, які проводили таке дослідження, свого часу оприлюднили висновок: якщо мале терпляче і вміє вгамувати свою потребу в негайному задоволенні, то в дорослому віці воно більш успішне порівняно з тими, хто не хоче боротися зі спокусою. Для чистоти експерименту я придбала саме зефір і залишила сина наодинці з ним рівно на 10 хвилин. Десь за 5 він поцікавився, чи можна він не буде дивитися на смачне, і я подумки йому зааплодувала. Очі не бачать — ​серце не болить. А тим часом думала, як важливо мати ось це вміння — ​відтермінувати бажане, поки не закінчив необхідного. Воно знадобиться і в домашній роботі, і у професійній. 

Читайте також Що робити, коли дитина репетує до вас. Колонка Оксани Коваленко​.

…За десять хвилин я вручила синові другу зефірку. Чесно кажучи, на 99% була упевнена, що він втримається, бо й раніше в різних ситуаціях стійко очікував свого, якщо його про те просили. З досвіду спостереження за іншими своїми дітьми скажу, що як мінімум один з них навряд чи витримав би випробування. Однак я впевнена, що батьки можуть впливати на розвиток вміння чекати, не дратуючись. (Переконана, що воно спростить життя сину чи доньці).

Як важливо мати ось це вміння — ​відтермінувати бажане, поки не закінчив необхідного. Воно знадобиться і в домашній роботі, і у професійній.

«Мам, можна я візьму щось зі столу! Поки ті гості прийдуть», — ​донька, як була менша, не могла втриматися, поглядаючи на святкові страви. Пригадую, що я її шкодувала і щось уділяла. Її меншому брату «дісталася» трішки інша мама. Тепер вирішую інакше: нічого страшного не трапиться, якщо змусить себе потерпіти. (Звісно, це не про ситуацію, коли снідав чи обідав бозна-коли). Нині пропоную сину відволіктися: можна піти в іншу кімнату чи уявити, що ці наїдки потрібно розчаклувати (у чотири він ще дуже «ведеться» на казкові історії), а буває, що вихід підкаже й сама дитина.

Іноді згадую, як мама посилала мене школярку (а то були радянські часи) займати чергу за ковбасою чи маслом: стояти було страшенно нудно, але ми з подругою придумували якусь гру, щоб відволіктися, приміром розглядали людей навколо себе й уявляли, ким вони працюють. Тепер називаю ті наші муки нехай вимушеним, але дуже корисним тренінгом. Чергу, ту з колишніх, нині, на щастя, треба ще пошукати, але можна загартовувати дітей іншим чином. «Зачекай трішки», — ​цю фразу мої менші чують частіше, аніж їхні дорослі брати в дитинстві. (Як була молодшою, старалася зреагувати якомога швидше). З одного боку, вчаться терплячості, з іншого — ​мають час поспостерігати за мамою й пристосуватися до її потреб. Це знадобиться їм у товаристві однокласників, колег та й малознайомих людей.

Якщо маєте особливі спостереження чи питання — ​діліться! Зворотний зв’язок — ​за допомогою електронних адрес: [email protected] або ж [email protected] Також є поштова — ​43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13.