У колекції Федора Петручика з волинського Ратного — ​4349 ручок для письма - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.05 € 31.85
У колекції Федора Петручика з волинського Ратного — ​4349 ручок  для письма

Усі фото Сергія НАУМУКА.

У колекції Федора Петручика з волинського Ратного — ​4349 ручок для письма

— Усі місцеві продавці канцтоварів мене вже знають і одразу повідомляють: «Є новинка!». Тоді притримують спеціально для мене під прилавком, — ​усміхається чоловік

Ви уявляєте, скільки вони займають місця? Чесно кажучи, я теж не уявляв, поки не побачив на власні очі. У мене дух перехопило, коли Федір Микитович розкрив переді мною валізу з авторучками. Ціла дорожня валіза доверху була наповнена предметами його захоплення. Але, як з’ясувалося, це далеко не вся колекція. У підвалі господар зберігає ще п’ять картонних коробок та чотири дипломати свого добра!

 
Обмінний фонд колекціонера.

Лише отямившись після першої хвилі шоку, я став розпитувати Федора Микитовича, з чого почалося його захоплення.

— Я працював у відділі кадрів Московського управління внутрішніх справ на повітряному і водному транспорті, — ​розпочав співрозмовник. — ​Пройшов шлях від інспектора до начальника відділу. До нас зверталися оформляти відрядження та відпустки. У подарунок привозили ручки. Куди б не їхали: в США, Індію, на Кіпр, я просив привезти мені авторучку.

Відтак їх кількість швидко сягнула 40 штук. А тоді, як каже Федір Микитович, «почалася хвороба».

Нині у його зібранні 4346 ручок (а з нашими подарунками — ​4349). Кімнатна валіза вміщує 1077. Про це є відповідний напис на папірці всередині. Так само, як стверджує колекціонер, підписані і решта коробок та дипломатів.


Радянські металеві пера теж є в колекції ратнівчанина.
 

Ну добре, кількість зафіксована. Але ж чи можна тримати у пам’яті стільки предметів? Федір Микитович чесно зізнається, що можуть бути повтори. Мовляв, усе згадати годі. Нині він уже не московський кадровик, а волинський пенсіонер (хоча дуже активний: співає у ветеранському хорі «Журавлі», пише вірші і друкує їх у районній газеті «Ратнівщина», вітає земляків у ролі Діда Мороза), але й далі поповнює колекцію.

Усі місцеві продавці канцтоварів мене вже знають і одразу повідомляють: «Є новинка!». Тоді притримують спеціально для мене під прилавком, — ​сміється Федір Микитович.

— Замовляю авторучки. Усі місцеві продавці канцтоварів мене вже знають і одразу повідомляють: «Є новинка!». Тоді притримують спеціально для мене під прилавком, — ​сміється він. — ​Оце дуже цікавий комплект: три ручки у вигляді гольфових ключок. Вони унікальні: їх випустили в обмеженій кількості. Загалом маю екземпляри з 12 країн, навіть з Ефіопії та Австралії. Нині заробітчани з Польщі привозять.

Гвинтокрил хоч і не літає, зате пише!
Гвинтокрил хоч і не літає, зате пише!

Затим він підходить до шафи, висуває шухляду. А там… повнісінько ручок! Господар дістає кілька і дарує нам. Ми відмовляємося, мовляв, як можна розформовувати колекцію. Але Федір Микитович каже, що це подвійні примірники для подарунків.

— Теж ручка? — ​запитую, побачивши маленький іграшковий автомат.

— Аякже, — ​задоволено сміється господар і показує, як зняти ковпачок. — ​А це ручка-спрей. Сюди можна налити парфуми або ж антисептик. Така собі антикоронавірусна ручка.


Авторучка у вигляді мисливської рушниці.
 

У його зібранні і ручка-унітаз, і вертоліт, і рушниця, і кулемет, і пістолет, і меч, і прилад для письма на 10 (!) кольорових стержнів. Найстарішу він добре пам’ятає. Її подарував московський сусід, котрий сидів у в’язниці одразу після Другої світової війни. Це був виріб ручної роботи, металевий, важкий.

— Яка найдорожча?

— З Австралії, із чистого золота, — ​каже чоловік і тут же зізнається: — ​Не можу знайти її. Десь серед інших загубилася.


А яяк вам такий «апарат» зі снайперським прицілом?
 

Ратнівчанину не раз дзвонили з Києва та Львова з проханням показати зібрання. Але оскільки організовувати все Федору Микитовичу пропонували за власні кошти, то він дипломатично відмовлявся.

— Пробували оцінити свою колекцію? — ​цікавлюся наостанок.

— Навіть не думав, — ​твердо каже співрозмовник і дарує новорічну ручку з Дідом Морозом, а може святим Миколаєм.

Це теж із колекції Федора Петручика.
Це теж із колекції Федора Петручика.

 

Якщо ви не здогадалися, то в руках Федора Микитовича — теж ручки  у виглядів вазонів.
Якщо ви не здогадалися, то в руках Федора Микитовича — теж ручки у виглядів вазонів.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.