Виходячи заміж, практично кожна жінка впевнена, що буде щаслива із своїм обранцем. Та минає час, накопичується досвід спільного життя (як позитивний, так і негативний), і колишній оптимізм зникає. Дружина розчаровується, переживає незадоволення шлюбом і, як правило, винним в цьому вважає свою другу половину.
Виходячи заміж, практично кожна жінка впевнена, що буде щаслива із своїм обранцем. Та минає час, накопичується досвід спільного життя (як позитивний, так і негативний), і колишній оптимізм зникає. Дружина розчаровується, переживає незадоволення шлюбом і, як правило, винним в цьому вважає свою другу половину. Насправді ж пошук винних у тому, що шлюб не вдався, — шлях практично завжди тупиковий. Всезнаючі психологи стверджують: задоволення стосунками в шлюбі не залежить від особистих характеристик подружжя. Те, наскільки мужчина і жінка задоволені своєю сім’єю, визначається, перш за все, сприйняттям шлюбу кожним з них. І ось тут якраз — серйозна проблема. Як відомо, всі ми, здавалося б, чекаємо від шлюбу тільки хорошого. І при цьому настільки чітко уявляємо собі це “хороше”, що інколи починаємо вимагати від партнера його негайного виконання, оточуючи людину безкінечними “мусить”. Чоловік мусить: постійно турбуватися про дружину, ніколи не забувати день їхнього весілля, добре заробляти, вміти ремонтувати кран... Список можна продовжити до безкінечності, але результат один: чим більше вимог, тим сильніше роздратування і розчарування. Рідко якій парі в таких умовах вдається зберегти свій шлюб. Психологи прийшли до такого висновку: замість того, щоб заганяти себе, партнера і свій шлюб в тупик безкінечними вимогами і претензіями, давайте спробуємо подивитись на проблему інакше. З власного досвіду ми знаємо, що переробити іншого дуже складно. А ось змінитися самій — легше. Це не означає, що потрібно цілком закривати очі на недоліки чоловіка. Просто варто ставитись до них з терпінням й інколи йти на уступки. Напевно ж, у вашого коханого є багато позитивних якостей — спробуйте помітити якраз їх. На думку психологів, на оцінку подружніх стосунків дуже впливає самооцінка партнера. Якщо люди недооцінюють себе, применшують свої можливості, не вірять в успіх власних починань, то це майже завжди приводить до погіршення стосунків з близькими людьми. А ось якщо рівень самооцінки чоловіка чи дружини, а ще краще їх обох досить високий, то не тільки дрібні, а й крупні проблеми вирішуються легко, в усякому разі без конфліктів та взаємних звинувачень. Спеціалісти провели дослідження, в якому брали участь понад 60 подружніх пар, і одержали досить цікаві результати. Виявилось, висока самооцінка подружжя визначається терпеливістю в ставленні до свого партнера в шлюбі. Таким чином виходить, що чим краще ми ставимось до себе, тим кращий і міцніший наш шлюб. І з іншого боку — чим терпеливіше ми ставимось до партнера, тим вища наша власна самооцінка. Подружжя з високою самооцінкою сприймають свій шлюб таким, яким він є, уникаючи крайніх оцінок і занадто високих вимог по відношенню до партнера. В основі таких стосунків лежать готовність до пошуку компромісів, взаєморозуміння. Адже зіткнувшись з будь-якою серйозною проблемою, подружжя займається спільним пошуком її оптимального вирішення, а не спробами знайти винного і взаємними докорами. Отож, треба прислухатись до слів мудрого Гарольда Ніколсона: “Головний секрет вдалого шлюбу: в нещастях бачити випадковості, а випадковості не сприймати, як нещастя”.
