«Чи бідуєш, чи пануєш — а проживеш стільки, скільки на роду написано…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.61 € 33.48
«Чи бідуєш, чи пануєш — а проживеш стільки, скільки на роду написано…»

Кількість довгожителів у світі стрімко зростає, переважна більшість їх – жінки.

Фото із сайту novadoba.com.ua.

«Чи бідуєш, чи пануєш — а проживеш стільки, скільки на роду написано…»

Так пояснювала свій рекорд довгожительства волинянка Єфросинія Маркіянівна Павлюк, яка померла кілька років тому, маючи 112 літ. Справедливість її слів підтверджують і дослідження вчених, й історії інших людей, яким Бог щедро подарував віку

«Їй усього 93, а каже, що голова крутиться …»

Пригадую, як у 1995 році брала інтерв’ю у мешканки Луцького геріатричного пансіонату Анастасії Федорівни Давидчук. Жінці на той час виповнилося 110, і це було підтверджено документами. Моя співрозмовниця пам’ятала лише, що народилася у місті Вільно і що життя її не милувало.

— Я така давня, що вже й смерть про мене забула. Не згадаю, коли і що було. Знаю тільки, що набідувалася. От їй усього 93, а каже, що голова крутиться і все болить, — осудливо кивала в бік сусідки по палаті старенька. — А я не скаржуся…

Працівники пансіонату розповіли, що Анастасію Федорівну привезли колись напівзамерзлу, бо жебракувала на вулиці у 20–градусний мороз. Мала воші, коросту і пневмонію. Виходили її. А як перевалило за 105, то жінка взагалі перестала хворіти, навіть застуда не брала.

Не нарікала на проблеми зі здоров’ям і супердовгожителька, уродженка Маневицького району Єфросинія Маркіянівна Павлюк, про яку писала не один раз. Їй пощастило на схилі літ бути в оточенні родини. Внучка покійної сестри прийняла бабусю у свій дім. А в молоді літа жінка бачила мало добра.

— Рано стала вдовицею, єдиного сина поховала. Завжди тяжко робила, розкошів не знала. Дві війни пережила, мучилася з тим хазяйством, часом і хліба не було, зимою мерзла. Але я вам скажу: чи ти бідуєш, чи пануєш — а проживеш стільки, скільки на роду написано…

Науковці вважають, що супердовгожителі володіють унікальним генетичним кодом, що дає змогу триматися так довго і протистояти хворобам. 

Порозумітися було важко, бо бабуня недочувала. Але її родичі казали, що у 90 старенька ще рвалася рубати дрова. А свій 110–літній ювілей зустрічала за столом в оточенні гостей у доброму гуморі. Свічка її життя згасла у 112.

Якихось секретів довголіття в обох цих рекордсменок не було. Вчені такий феномен пояснюють так: щоб прожити 110 чи навіть 125 років, потрібно подолати критичні 80 і дотягнути до 105. Далі в організмі активуються приховані ресурси, і самопочуття поліпшується. Це засвідчують результати дослідження вчених з Римського університету та університету Каліфорнії (Берклі).

Науковці вважають, що супердовгожителі володіють унікальним генетичним кодом, що дає змогу триматися так довго і протистояти хворобам. У більшості учасників досліджуваної групи колись були родичі, які переступили 100–літній рубіж. Близько 40% людей найповажнішого віку не страждали хронічними захворюваннями аж до 80. А 20% становили щасливчики, яким у 100–річному віці вдалося уникнути діабету, раку, гіпертонії та серцевих недуг. Серед 90–літніх від раку помирає всього 4%, в той час як у 60–річних онкологічні патології є причиною смерті у 40% випадків.

Супердовгожителями не завжди стають ті, хто «не курить і не п’є»

Учені з Окінави, японського острова з найбільшою кількістю людей найповажнішого віку у світі, виявили, що чимало досліджуваних мають багаторічну тютюнову залежність і третина регулярно вживає спиртне. Багато рекордсменів з тривалості віку не хворіють на рак, хоча викурюють по 60 сигарет щодня протягом пів століття. Всі вони, очевидно, мають гени, які захищають їх від можливих мутацій, що виникають при поділі клітини.

Не намагалася позбутися шкідливих звичок і найвідоміша в наш час жінка–супердовгожителька, яка подолала рубіж у 122 роки і стала людиною з найдовшою документально підтвердженою тривалістю життя на планеті.

Це — Жанна Кальман, яка народилася в 1875–му в містечку Арлі у Франції. До речі, батьки її дожили майже до 100, а от старші брати і сестри померли у дитячому віці. Cпочатку доля була прихильною до цієї жінки. Заможна родина, вдале заміжжя. Мадам Кальман не працювала, любила теніс, фехтування, велосипед, ролики, плавання.

Коли її діти виросли, почалися гіркі втрати. Спершу помер чоловік. Потім у 35–річному віці від пневмонії — донька, за нею син у приблизно такому ж віці. Жанна Кальман залишилася з онуком і зятем. Але й онук, ледь досягнувши 30, загинув в автокатастрофі, через пів року спочив і зять. Вона стала зовсім самотньою.

Певний час мадам Кальман давала собі раду, але в 90 літ вона уклала угоду, яка увійшла в історію та юридичні підручники. Адвокат запропонував мадам Кальман пожиттєве утримання і виплати в обмін на її квартиру. Пану Рафре тоді виповнилося 47 і він розраховував «закрити договір» через 10 літ.

Але Жанна прожила з моменту укладення угоди ще 32 роки, а Рафре помер через 30. Після того довгожительку утримувала дружина адвоката, і квартира пані Кальман обійшлася їй у чотири рази дорожче, ніж мала б коштувати.

А мадам Кальман у 111  років стала «героїнею» наукової дисертації відомого французького вченого Жоржа Гарояна. У 115 вона знялася в епізодичній ролі у фільмі про Ван Гога «Вінсент і я». При цьому Жанна Кальман була далеко не зразковою: курила до 117, обожнювала шоколад, з’їдала його до кілограма за тиждень та запевняла, що це і є «секрет довгожителів». Однак ласунка не набирала зайвих кілограмів і завжди була підтягнутою. А ще вона до останніх днів залишалась дотепною і не втрачала оптимізму.

До речі, переважна більшість тих, хто долає 100-літній поріг, — жінки. Найпоширеніше захворювання у них — слабоумство. Від деменції страждає від 70 до 85% стареньких. Серед 100−105-річних демографічний показник кількості смертей виходить на так зване «плато», вікові захворювання у них мають млявий перебіг або взагалі не нагадують про себе.

У 2016 році генетики з медичного коледжу Альберта Ейнштейна у Нью–Йорку проаналізували дані найстаріших жителів планети і дійшли висновку, що очікувана максимальна тривалість життя людини становить 115 років, а непрохідна межа — 125. Кількість людей поважного віку стрімко зростає. Тож і шанси стати довгожителями збільшуються.

Читайте також: У Луцьк приїде голова Верховної Ради.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.