«У них вагонів з доларами більше, аніж у мене корів» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.19 € 32.29
«У них вагонів з доларами більше, аніж у мене корів»

Олександр Махновець: «Кормів на зиму технікою можна заготовити, але от де пасти корів?»

Фото Сергія НАУМУКА.

«У них вагонів з доларами більше, аніж у мене корів»

Волинський фермер (на фото) постав перед вибором: збувати худобу чи косити їй траву вручну

– ­Ще коли йшло до розпаювання землі, то вирішували, що робити з випасами: кожному окремо виділяти по 49 сотих чи створювати загальний випас. Вирішили, хай буде загальне пасовисько, — ​розповідає фермер із села Четвертня нині Луцького району Олександр Махновець. — ​Я маю худобу, і хотів би ще збільшувати поголів’я. То треба мати й випас. Біля нас є пасовисько. Звернувся в Колківську селищну раду. Мені сказали, що, мовляв, тільки через аукціон. А я кажу: «Ви що: з дуба впали? З трьох боків той випас оточують землі великих агрофірм. Невже вони не братимуть участь в аукціоні? А якщо так, то мене хочете поставити на один рівень із фірмами? Не смішно? Та у них вагонів з доларами більше, аніж у мене корів». То навіщо я реєструвався? Де буду пасти худобу? Нащо збираю молодняк? Як написав заяву на створення фермерського господарства, так напишу і на ліквідацію.

Четвертня може втратити славу села, де утримують найбільше корів.

Ми вже розповідали («Волинь» № 8 від 25 лютого ц. р.) про те, що при реєстрації фермерського господарства Олександр Махновець зіткнувся з певними труднощами. Тим не менше, йому це таки вдалося. За його словами, він поки що єдиний у Луцькому районі, хто зареєстрував фермерське господарство.

— Я носа задер: перший же, повинні помогти, щоб інших заохотити, — ​каже Олександр Іванович. — ​А мені показали: знай своє місце. Написали з сином заяви на отримання 2 гектарів для ведення ОСГ — ​не дали. Пасовища не дають. Звісно, сіна та соломи можна купити. Або по канавах накосити вручну косою. І то на таку кількість худоби (окрім молодняку, родина Махновців утримує 12 дійних корів. — ​Авт.) не наробишся. Силос можна заготовити. Але де пасти?

Щодо виходу із ситуації ми поцікавились у заступника начальника управління агропромислового розвитку Волинської ОДА Людмили Петриканин та у колківського селищного голови Олександра Палінкевича.

— Як на мене, то якщо селищна рада дбає про своїх громадян і знає, що в людей є корови, їм варто організувати те пасовище. Є обласна програма підтримки на умовах співфінансування, — ​розповіла Людмила Петриканин. — ​Якщо селищна рада виділить кошти, можна зробити пасовище з покращеним травостоєм і давати користуватися всім громадянам. Відтак зробити розрахунки і збирати плату з кожної голови худоби.

— Ми у Четвертні нічого на аукціон виставляти не збираємося, — ​запевнив Олександр Палінкевич. — ​Нам із Держгеокадастру передали 3,6 тисячі га, хоча мали передати 4,5 тисячі га. Ще 900 га недодали. Частину проінвентаризованих земельних ділянок, можливо, виставлятиме на аукціон Держгеокадастр. Пасовища не забрали, громада має розібратися. Його треба виділити в натурі, присвоїти кадастровий номер і узаконити користування. Щодо землі для ведення ОСГ, то вже давно в Четвертнянській сільській раді було прийнято рішення виділяти не по 2 гектари, а по 60 соток.

Він також розповів, що Колківська громада — ​єдина в області, яка з власного бюджету виплачувала для фермерського господарства по 1 гривні за кожен кілограм зданого молока. Нині дотацію зменшать (до 50 копійок на 1 кілограм), але програма підтримки все одно діятиме.

І вона дійсно заслуговує на похвалу. От тільки ситуацію з пасовиськом теж треба вирішити. А інакше Четвертня може втратити славу села, де утримують найбільше корів.

Видається, що створення громадського пасовища з покращеним травостоєм може бути прийнятним виходом для усіх сторін.

А поки що настрій у фермера геть не оптимістичний.

— Недалеко є м’ясокомбінат. У мене вимальовується рішення: здам туди корів і тоді вас запрошу, щоб побачили, — ​пообіцяв Олександр Іванович.

Знаєте, вперше мені не хочеться їхати в Четвертню.