«Маю нагоду постійно порівнювати, як це бути росмовним і укрмовним...»
«Кількох росмовних я таки притіснила!»
Ольга ОЛЬХОВА, поетеса, літературна редакторка, доцентка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Але я – україномовна – можу безкінечно свідчити про свій власний досвід:
– регіт продавчині в обличчя у Києві на фразу «зважте жменьку цукерок»;
– регулярних питань від таксистів «а ви з западнай»?;
– автоматичного обслуговування в дорогих закладах російською, не завжди перехід на українську навіть після чемного прохання (дорогих – підкреслюю навмисне, бо мова ще й якогось милого стала маркером успішності);
– і повно-повнісінько щоденних викликів (репетиторів-тренерів для дітей, лікарських висновків у приватних клініках)...
Народила від нього повністю і категорично україномовних дітей!
Я ще й маю нагоду постійно порівнювати, як це бути росмовним і укрмовним у нашій державі. Жодного разу моїм дуже близьким росмовним поруч не було відмовлено, фиркнуто, нагрубіянено, проігноровано, а мені... бувало всяке.
Хоча так, кількох росмовних я таки притіснила, одного особливо, народила від нього повністю і категорично україномовних дітей!
Читайте також: «Тато тримає за руку мертву доньку«.
