Курси НБУ $ 39.38 € 42.32
Відрізав собі пальця, щоб вижити: воїн ЗСУ 46 днів провів в оточенні

На бійця Тихона чекає довга реабілітація: рани мають загоїтись – як душевні, так і фізичні.

Фотоколаж із сайту tsn.ua.

Відрізав собі пальця, щоб вижити: воїн ЗСУ 46 днів провів в оточенні

Боєць 22-ї бригади Володимир Гудім на псевдо Тихон увесь цей час добував їжу, боєприпаси та ліквідовував окупантів

Він навіть відрізав собі пальця, щоб вижити. І при цьому чоловік продовжував вести… щоденник. «Прошитий уламками, пошарпаний і скривавлений. Записник бійця, в якому описана хроніка війни без прикрас від першої особи. Найстрашніші події в житті командира бойової машини, які він записував у щоденник, щоб у разі його загибелі рідні дізналися справжню дату його смерті», – каже журналістка ТСН Маргарита Потапова.
Мати бійця Тетяна Гудім згадує, що коли її син зник безвісти, вона постійно за нього молилась. Володимир Гудім на позивний Тихон єдиний вижив із 10 бійців, які були на позиції. В оточенні ворога він перебував 46 днів. Це була позиція неподалік Кліщіївки поблизу Бахмута. Без їжі та води («чекав дощу – і пив дощову воду, а коли не було дощу – доводилось і свої випорожнення пити»), два тижні він тримав її та вбивав росіян, які заскакували поруч в окоп.

Володимир у своїй схованці час від часу чув росіян. Інколи просто завмирав, інколи доводилося стріляти.

– Йдуть під обстрілом, стрибають в окоп по сусідству, а я одразу гранату туди й з автомата добиваю. Їх там повний окоп, з десяток уже лежить, а вони все одно йдуть і стрибають у нього. Хоча видно, що на одному місці стільки людей убитих лежить, але їх, як магнітом, туди тягне...

Їх там повний окоп, з десяток уже лежить, а вони все одно йдуть і стрибають у нього. Хоча видно, що на одному місці стільки людей убитих лежить, але їх, як магнітом, туди тягне...

А коли відібрав рацію у вбитого окупанта, вирішив самотужки вибиратися з оточення...  

Той вихід сам Володимир називає надзвичайно невдалим – заблукав, дорогу до наших не знайшов, поруч – заміноване поле. Єдиним плюсом було те, що натрапив на покинутий бліндаж. У ньому ховався, слухаючи віддалену канонаду. Та вже 22 листопада на схованку натрапили росіяни.

– Одного я відразу вбив, другий встиг заховатися в бліндаж. І під час цього бойового зіткнення, не знаю, що це було: чи граната, чи скид із дрона, чи міна… Відчув удар у руку. Коли подивився, побачив, що в мене просто висить палець. Я ще встиг одну гранату туди закинути. І пішов. Відтак ноги оглянув, начебто якихось серйозних поранень не було. Видно, була баротравма. Тому що пухир на нозі все-таки був, — згадує Тихон у розмові з Армія TV.

Після поранення він залишався на позиції понад місяць. І в цей час почав робити записи лівою рукою у щоденник, який забрав у вбитого росіянина і вирвав списані сторінки. «Я побачив, що у мене відірваний палець і посічена нога. Я його ножицями зрізав, щоб він не заважав перемотувати рану», – каже Тихон.

Зі щоденника Володимира Гудіма (Тихона):

«23.11 Поранений. Відірвало пальця на руці. Посікло ноги.

25.11 Писати лівою незручно. Що буде завтра – не знаю.

26.11 Живий. Одужую. Як рука – не знаю, кров запеклася, не можу розмотати.

27.11 – 1.12 Живий. Одужую. День минув. Амінь».

...Завдяки ворожій рації він знав – росіяни намагаються захопити територію навколо. Наші її відбивають. Це протистояння тривало, поки він був в оточенні – майже два місяці. У цей час рідні вже отримали офіційний лист від командування про зникнення Володимира. Але не переставали вірити, що він живий.

Знайшли Володимира Гудіма українські бійці, які пішли в контрнаступ...

В армійські часи Тихон був танкістом. Коли потрапив у 22-гу бригаду під час повномасштабного вторгнення росіян, став командиром бойової машини. На ділі ж виявився розвідником з уміннями виживати в надлюдських умовах.

У Володимира ампутована стопа лівої ноги, немає вказівного пальця на правій руці. Але на це він не зважає. Упевнений, що вижити йому допоміг дух. Дух свободи.

За ці майже 2 пекельні місяці втратив два десятки кілограмів і досі виснажений. На нього чекає довга реабілітація: рани мають загоїтись – як душевні, так і фізичні.

Зараз Тихон їсть багато солодкого і смаженого та чекає на черговий приїзд рідних. Обіцяє – обов’язково відновиться, адже не може підвести маму, яка попри все вірила в свого сина.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Volyn Nova.

Реклама Google

Telegram Channel