Афера по-волинському: «Продаю дрова. Дешево. Передоплата»

За перші 11 місяців 2025 року шахраї обманули волинян на понад 79 мільйонів гривень. Однак ця цифра щодня зростає, адже звернення про шахрайства далі продовжують надходити до поліції щодоби: правоохоронці ретельно розслідують кожен випадок.

До прикладу, днями 21-річна мешканка Луцького району позбулася понад 12 тисяч гривень. В одному з месенджерів вона знайшла оголошення про надання коштів у кредит, однак у результаті стала жертвою шахраїв.

А до 39-річного лучанина зателефонував псевдопрацівник банку. Він запропонував розблокувати банківську картку громадянина. Той, замість зателефонувати в банк і перевірити інформацію, повідомив коди доступу шахраю та позбувся 36 174 гривень.

Запам'ятайте: жоден банк не запитує коди, PIN, CVV і не просить переказати гроші «на безпечний рахунок».

У холодну пору почастішали шахрайства під приводом продажу дров. Люди хочуть жити в теплі, це зрозуміло. Однак навіщо надсилати гроші за дрова наперед – незрозуміло. Жертвами такого шахрайства стали дві мешканки Володимирського району, які наперед надіслали 12 і 13 тисяч гривень незрозуміло кому. У результаті – ні грошей, ні дров.

Ще раз розповідаємо про найпоширеніші схеми, які «косять» щодня ваші гроші:

1. Фішинг – «Ми блокуємо ваш акаунт», «Підтвердьте дані».

Отримали SMS, лист чи повідомлення з посиланням на «перевірку» чи «блокування»? Зупиніться. Це – пастка. Коли ви вводите свої дані на фейковому сайті, вони миттєво відлітають на сервер шахраїв. Далі – ваша картка, акаунт і гроші вже практично не ваші.

2. Дзвінки від «працівника банку».

Голос у слухавці звучить упевнено. Він знає ваше прізвище, ім’я та по батькові. Він каже: «У вас підозріла операція. Давайте швидко підтвердимо…». Це – сотні дзвінків щодня. Шахраї використовують підроблені номери, IP-телефонію й навіть телефонні бази. Запам'ятайте: жоден банк не запитує коди, PIN, CVV і не просить переказати гроші «на безпечний рахунок».

3. Легкий онлайн-заробіток – особливо в Telegram.

Починається з 200 – 600 гривень «винагороди». А потім – «скиньте трішки, щоб подвоїти заробіток». Люди переказують 3 – 10 тисяч, інколи – по 30 – 50. І все. Кінець. Згоріли ваші гроші.

4. Злом соцмереж.

Ваш «друг» чи «донька» пише в Instagram або Telegram: «Терміново треба гроші. Я потім поверну». Люди переказують, бо довіряють. А за акаунтом – зовсім не ваші рідні.

5. Шахрайські інтернет-магазини.

Товар дешевший за ринковий? Фото «з інтернету»? Передоплата обов'язкова? З великою ймовірністю – вас просто обманюють.

Не робіть передоплат незнайомим продавцям. Будьте підозрілими – це не параноя, це самозахист.

Просте правило, яке збереже вам гроші: НІКОЛИ не називайте: коди з SMS, PIN-код, CVV-код, паролі, дані картки, нічого, що стосується доступу до грошей.

Якщо підозрюєте шахрайство, телефонуйте одразу на «102», наголошує Сектор комунікації поліції Волинської області.

Зараз також читають: На Волині пані судили за те, що заїхала пану у вухо.