Ну що, ​розфарбуємо «білу Олімпіаду» у синьо–жовті кольори?! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.98 € 33.48
Ну що, ​розфарбуємо  «білу Олімпіаду»  у синьо–жовті кольори?!

Волинь-нова

Ну що, ​розфарбуємо «білу Олімпіаду» у синьо–жовті кольори?!

У Пхьончхані «наших» буде не так вже й багато, ​проте сподіватимемося, що замість «туристів» відправили потенційних «медалістів»!

Вже завтра, ​9 лютого, ​у південнокорейському Пхьончхані відкриваються ХХІІІ Зимові Олімпійські ігри. Для Незалежної України це буде вже сьома «біла Олімпіада». Ми маємо досвід Ліллегаммера–1994, Нагано–1998, Солт–Лейк–Сіті–2002, Турина–2006, Ванкувера–2010 та Сочі–2014. Назвати наші олімпійські здобутки у зимових видах спорту вражаючими складно. Проте нам є що згадати і є ким пишатися. А головне — є на кого сподіватися й у Пхьончхані–2018!

Загалом на шести «білих Олімпіадах» Україна здобула сім нагород різного ґатунку. Всі вони стосуються лише двох видів спорту — ​фігурного катання та біатлону. Хоча на сучасних Зимових Олімпійських іграх медалі розігруються у 15–ти видах спорту! Що поробиш: керлінг, бобслей, шорт–трек, і навіть ковзанярський спорт із хокеєм — ​поки (або — ​вже) не наша сильна сторона!

 

Мить тріумфу Оксани Баюл.
Мить тріумфу Оксани Баюл.

 

Першою олімпійською нагородою (не лише на зимових, а й на літніх іграх) представників України була «бронза» біатлоністки Валентини Цербе у спринтерській гонці в Ліллегаммері–1994. Другою ж (і першою — ​найвищого ґатунку!) ​стала сенсаційна «золота» медаль 16–річної фігуристки Оксани Баюл. Аби яскравіше згадати, що то були за часи і що значила для нас та перемога, наведемо лише один факт — ​Укрпошта на честь звитяги Оксани Баюл випустила поштову марку номіналом… 50 тисяч купоно–карбованців!

Найбільшою надією, звісно, є наші біатлоністи (а якщо прямо й відверто — ​біатлоністки).

У Нагано–1998 ми ​зусиллями біатлоністки Олени Петрової в індивідуальній гонці ​здобули перше «зимове» олімпійське «срібло».

Зі Солт–Лейк–Сіті–2002 нам довелося їхати без нагород, як згодом і з Ванкувера–2010.

А ось у Турині–2006 ми здобули дві «бронзи»: біатлоністка Лілія Єфремова у спринтерській гонці та танцювальний дует фігуристів у складі Олени Грушиної та Руслана Гончарова.

Що ж до Сочі–2014, ​то ті драматичні події ще надто свіжі у нашій пам’яті. Спочатку біатлоністка Віта Семеренко здобула «бронзу» в спринті (яка пізніше ​через допінгову дискваліфікацію росіянки Ольги Вілухіної ​«перетворилася» на «срібло»). Ну а 21 лютого 2014 року (у надривно–чорний для сучасної України час — ​оплакування щойно розстріляної Небесної Сотні) Віта Семеренко, Юлія Джима, Валя Семеренко та Олена Підгрушна здобувають «золото» в жіночій біатлонній естафеті!

Тобто другого «зимового» олімпійського «золота» нам довелося чекати довгих 20 років: Ліллегаммер–1994 — ​Сочі–2014. А єдиним українцем–призером «білих Олімпіад» досі лишається Руслан Гончаров (ми не говоримо про перемоги наших чоловіків, що виступали не під синьо–жовтим прапором)…

Україну в Пхьончхані представлять 33 спортсмени у 9 видах спорту: біатлоні (11 олімпійців), фігурному катанні (4), санному спорті (6), фристайлі (3), лижних гонках (4), гірськолижному спорті (2), сноубордингу (1), скелетоні (1) і лижному двоборстві (1).

Це найменше представництво нашої держави на «білих Олімпіадах».

 

Наша «золота» біатлонна четвірка на церемонії нагородження в Сочі вигукнула: «За Майдан!»
Наша «золота» біатлонна четвірка на церемонії нагородження в Сочі вигукнула: «За Майдан!»

 

Найбільшою надією, звісно, є наші біатлоністи (а якщо прямо й відверто — ​біатлоністки). Також серед імовірних претендентів на медаль часто називають українського фристайліста Олександра Абраменка. Проте успіхів ми щиро бажаємо всім нашим олімпійцям!

 

Медалі, здобуті українськими спортсменами на Зимових Олімпійських іграх:
Рік Місто-господар Країна З С Б Всього Місце
1994 Ліллегаммер Норвегія 1 0 1 2 13
1998 Нагано Японія 0 1 0 1 18
2002 Солт-Лейк-Сіті США 0 0 0 0
2006 Турин Італія 0 0 2 2 25
2010 Ванкувер Канада 0 0 0 0
2014 Сочі Росія 1 1 0 2 20
Всього:     2 2 3 7