Хоч і важко, зате весело бути паровозиком такого незвичайного санного поїзда.
Справа не з легких — адже малят аж троє!
Пам’ятаєте це чудове відчуття, коли прокидаєшся, а навкруги – біло-біло від вранішнього снігу?
Спогади про зими мого дитинства навіяні снігопадами. Долаючи відстань у три кілометри до школи, ми не оминали жодної кучугури обіч дороги. Зима цього року примхлива – тільки-но пухнаста ковдра простелилася додолу, як відразу від теплого подиху землі розтавала. І коли випав довгоочікуваний сніг, то перетворив звичайний навколишній світ на казковий. У такі засніжені дні Настусі із села Кухарі Ковельського району не сидиться вдома. Заради дитячих забав вона готова навіть на найважче випробування. Дівчинка погодилася покатати на санчатах своїх менших друзів на правах найстаршої. Справа не з легких — адже малят аж троє! Але дивитися з вікна, як раюють iншi, – не для неї, тому дівча старанно тягне упряжку санчат із дітворою. У цьому весь смак безтурботних щасливих років. Тому у веселих дитячих оченятках, в яких аж гарцюють бісенятка, виблискує іскристо пам’ять і мого дитинства.
«Зима крізь вії дивиться на світ»
Сьогодні церква вшановує пам’ять преподобного Ксенофонта і дружини його Марії. З цим днем у наших пращурів була пов’язана прикмета: якщо на Ксенофонта миші вилазять з-під снігу, невдовзі слід чекати відлиги. А ще цього дня побоювалися заметілі, оскільки вона вказувала на поганий урожай майбутнього року
За прогнозом чергового синоптика обласного гідрометеоцентру Лесі Пасічник, сьогодні — хмарна погода, невеликий мокрий сніг, місцями налипання мокрого снігу, на дорогах ожеледиця. Вітер східний, 7—12 метрів за секунду. Температура повітря по області від мінус 2 до 3 градусів тепла, у Луцьку – від нуля до 2 градусів тепла. 9-го — хмарна погода, мокрий сніг, місцями налипання мокрого снігу, хуртовина, на дорогах ожеледиця. Вітер північний, 7–12 метрів за секунду. Температура впродовж доби — від мінус 4 до плюс 1 градуса. 10-го –хмарна погода з проясненням, вночі – невеликий сніг, вдень – без істотних опадів, на дорогах ожеледиця. Вітер західний, 5—10 метрів за секунду. Температура повітря вночі – 2–7 градусів морозу, вдень – від мінус 4 до плюс 1. 11-го – мінлива хмарність, без істотних опадів, на дорогах ожеледиця. Вітер північний, 3–8 метрів за секунду. Температура повітря вночі – 3–8 градусів морозу, вдень – від мінус 4 до плюс 1. 12-го – мінлива хмарність, без істотних опадів, на дорогах ожеледиця. Вітер північно-східний, 3–8 метрів за секунду, температура повітря вночі – 5–10 градусів морозу, вдень – 1–6 нижче нуля.
За багаторічними спостереженнями, найтепліше 8 лютого було 1990 року — плюс 11,3, найхолодніше — 1976-го — мінус 29,6 градуса.
«Справжні козаки красиві душею»
У Галереї мистецтв обласної Спілки художників представлена виставка малярства «За Україну, за її волю»
– Українці завжди боролися за волю, і тепер нащадки козацькі шліфують дух бойовий на Сході, — розповідає художниця Олена Звягінцева родом із Затурців Локачинського району.
На портретах є й конкретні історичні постаті – образи ватажків Коліївщини Максима Залізняка та Івана Гонти, уродженця Західної України, першого православного князя Дмитра Байди-Вишневецького. Ці козаки не лише мужні, а й красиві. На це особливо звертали увагу відвідувачі виставки. Олена пояснює:
– Справжні чоловіки красиві душею, а де душа, там і моральне здоров’я. Хоча ідеальних людей не буває, але й брутальний чоловік не може надихати на творчість. Я хотіла поєднати душевну красу із силою, написати воїнів лірично, щоб вони не відштовхували своїм агресивним виглядом.
Лариса ЗАНЮК
На сторожі людського життя. Навіть у снах…
Є історії, які вкрай важко помістити у фото. Ця – про людяність на війні
Я її побачила у Маневицькому краєзнавчому музеї серед десятків інших світлин із зони АТО, які випалюють душу реаліями фронтового життя. Донбас дивиться із фотокарток зруйнованими будинками, чорною обвугленою технікою, самотнім кістяком Донецького аеропорту. І раптом — така неймовірна краса, людяна і зворушлива! Знаю лишень, що належить ця світлина одному з волинських бійців, авторство якого, на жаль, загубилося. На фронті тисячі покинутих чотирилапих, і виживають вони лише завдяки тому, що їм допомагають військові. Там, на війні, ці створіння більше, ніж терапія. Та найдивнішим є те, що самі тварини зі своїм безпомилковим чуттям йдуть саме туди, де їх не скривдять. Оцей спокійно сплячий песик – частинка того мирного і тимчасово недосяжного життя, яке бійці бачать лише у снах.
