Курси НБУ $ 27.46 € 31.32
Чому людина… мисляча вода?

Наші мізки також на 70% складаються з H2O.

Фото YouTube.com.

Чому людина… мисляча вода?

Хто б подумав, що просте поєднання двох атомів водню з одним кисню — ​чи не найзагадковіша речовина у світі. Теоретично води взагалі не повинно існувати, адже відомо 66 ознак, за якими вона — ​аномалія! І найвідоміша з них та, що в природі немає більше речовини, яка може одночасно перебувати в трьох станах — ​рідкому, твердому, газоподібному. Тобто, з погляду хімії, річка, по якій пливуть брили льоду під захмареним небом, — ​парадокс

Охолодження води — ​окрема цікава тема. Більшість речовин стискається при охолодженні, але не вода. За температури 4 °C вона розширюється і втрачає щільність. Саме тому й плаває лід. Не обов’язково потрібна нульова температура, щоб вода замерзла. Дуже чиста, вона «витримує» аж до –42 °C, адже лід утворюється, коли молекули води мають до чого причепитися, наприклад — ​до часточок пилу. А морська вода не замерзає через високий вміст солей. До таких особливостей середовища довелося пристосовуватися його мешканцям. Біологи дивувалися, як риби виживають у полярних морях. Вони «навчилися» виробляти особливі білки, які перешкоджають утворенню ядер кристалізації льоду, наче автомобільний антифриз.

Ми легко можемо зануритись у воду, але стиснути її утричі важче, ніж алмаз.

Не менш цікаві факти пов’язані з нагріванням води. Її молекули мають такі стійкі зв’язки зі своїми «сусідами», що для нагрівання рідини потрібно в 10 разів більше енергії, ніж для нагрівання заліза. Температура кипіння води не обов’язково становить 100 °C, як ми звикли думати. Вона залежить від тиску повітря і може бути значно вищою, якщо рідину підігрівати повільно й у спеціальному посуді. Стінки його повинні бути ідеально гладенькими, адже в мікроподряпинках є кисень. Якраз із нього й формуються перші бульки, що є ознакою киплячої води. І ще одна дивна властивість води, яку називають ефектом Мпемби: за деяких умов гаряча вода замерзає швидше, ніж холодна. Саме так — ​ми не помилилися! Про це писав ще давньогрецький філософ Аристотель у IV сторіччі до н. е., але наукове товариство не звернуло на це уваги. Лише в 1963 році танзанійський школяр Ерасто Мпемба помітив, що гаряча суміш морозива замерзає швидше, ніж холодна. Його вчитель фізики лише посміявся над цим, але пізніше науковці довели, що допитливий хлопчина має рацію. Експериментально вчені все відтворили, проте однозначно пояснити цей парадокс не змогли.

«Крапля камінь точить» — ​недарма так каже народ. Вода справді є «універсальним розчинником» — ​однією з найбільш руйнівних речовин на планеті. Рано чи пізно, але вона розчинить усе — ​від металу до гірських порід. Ми легко можемо зануритись у воду, але стиснути її утричі важче, ніж алмаз. Те ж саме і з ударом об воду — ​на великих швидкостях вона нічим не відрізняється від бетонної стіни. А ще вода — ​усюди! У космосі — ​комети складаються з особливої «склоподібної» води. На Місяці та Марсі знайшли солідні запаси льодових брил. У найбільш «прохолодних» ділянках Сонця помічають сліди пари. На Землі — ​70% поверхні нашої планети вкрито водою. Під землею — ​де її так багато, що якби вона вирвалася назовні, то ще б 30 разів заповнила всі океани. Та й наші мізки також на 70% складаються з H2O (не кажучи про весь організм) — ​тож можна сказати, що людина і є мислячою водою.