Старшій сестричці. До сліз
У тебе день народження, сестричко. Ти старша за мене на все життя, на Вічність. Зовсім крихітною тебе забрали на небо ангели. Так колись казала мама. І ти також стала янголятком
Я й досі шукаю тебе серед міріадів зірок. Ти — одна з них. Розмовляю з тобою серцем. Ти зі мною — мовою Всесвіту. Сідаєш на мою рукавичку мініатюрною сніжинкою. Усміхаєшся весняним первоцвітом. Влітку гойдаєшся у мереживній колисочці, сплетеній павучком. Прилітаєш золотим осіннім листочком до мого вікна…
Коли була маленькою, назвала твоїм іменем своє улюблене дерево. Може, до нього навідувалась твоя душа. Я бачила тебе в усьому: у сонній квітці, краплині роси, сонячному промінчику, пухнастому кошеняті, чарівній казці… Мені так легше було сумувати за тобою…
Я бачила тебе в усьому: у сонній квітці, краплині роси, сонячному промінчику, пухнастому кошеняті, чарівній казці… Мені так легше було сумувати за тобою…
Я не маю твоєї світлини. Тому малюю тебе на палітрі своєї уяви. На моїх невидимих картинах ти сидиш на сріблясто–рожевих хмаринках. Бавишся з дітками–ангеликами. Часом картини мають терпкуватий аромат жалю і втрати. Так пахнуть чорнобривці, які любила наша мама…
Ти знаєш усі мої таємниці. Подумки розповідаю їх тобі. Запитую поради…
Я не можу нічого подарувати тобі, крім молитви і теплого вогника запаленої свічечки. З днем народження, сестричко!
Ольга ЧОРНА
