Люди навчили горилу Коко читати і розмовляти, а вона їх… любити ближнього
У Каліфорнії (США), в заповіднику, розташованому в горах Санта–Крус, уві сні померла найвідоміша мавпа у світі
На час смерті їй було 46 років. Протягом усього життя горила Коко брала участь у науковому експерименті та вчилася людської мови. І сама давала нам неймовірні уроки співчуття, любові та взаєморозуміння…
Самка західної рівнинної горили народилася в День незалежності США, 4 липня 1971–го, в зоопарку Сан–Франциско. Коко — її скорочене ім’я, а повне Hanabi-Ko, що з японської означає «дитя феєрверка».
В однорічному віці мавпою зайнялася біолог Франсін Паттерсон зі Стенфордського університету. Доктор почала вчити горилу розуміти розмовну мову і спілкуватися жестами.
Уроки Франсін і Коко переросли в дружбу, яка тривала понад чотири десятиліття. Їхні стосунки нагадували спілкування люблячих одна одну мами і доньки.
До кінця життя, стверджувала доктор Паттерсон, горила сприймала на слух і розуміла близько двох тисяч англійських слів, а також володіла понад тисячею жестів з адаптованого англійської жестової мови. При цьому мавпі були відомі не тільки назви предметів і позначення дій, але і такі складні поняття, як рівень болю, уяви, співчуття. Крім того, вона розуміла різницю між минулим, майбутнім і сьогоденням.
Ще Коко вміла жартувати й описувати свої почуття. Найвідоміший її жарт: горила кокетливо називала себе «хорошою пташкою», заявляючи, що вміє літати, але потім зізналася, що це не всерйоз. А коли партнер — горила Майкл — відірвав ногу в її ганчір’яної ляльки (вона полюбляла дівчачі забавки), Коко вибухнула страшною лайкою: «Ти брудний, поганий туалет!»
Горила сприймала на слух і розуміла близько двох тисяч англійських слів, а також володіла понад тисячею жестів з адаптованого англійської жестової мови.
Вона вміла дружити з людьми. Крім чудових взаємин із Франсін Паттерсон, одним із її друзів був знаменитий комік Робін Вільямс.
Коли горилі розповіли про смерть Вільямса у 2014 році, вона тужила разом зі всіма шанувальниками актора. Співробітники The Gorilla Foundation говорили, що Коко низько схилила голову, а її губи тремтіли.
А ще горила проявляла зворушливі почуття до інших тварин. Наприклад, шкодувала коня, якому в рот засунули вудила. Казала: «Кінь печальний», пояснивши — «зуби». Або жаліла іншу мавпу, яку змусили приймати ванну. Казала: «Я там плакала», бо сама теж дуже не любила митися.
У 1984–му Коко попросила у своїх вихователів кошеня. Спочатку їй дали іграшку, але горила наполягала на тому, що тварина має бути справжньою. Тоді їй подарували живе кошеня, і мавпа дбала про нього, як про своє дитинча.
Вона виховала кількох котів. Один із них, на прізвисько Елл Болл, утік із вольєра і загинув під колесами машини. Горила дуже сумувала. Пані Паттерсон попросила її описати те, що сталося. «Кішка, плачу, шкода, Коко любить», — відповіла тоді мовою жестів горила. І навіть через 15 років, коли бачила в книжках кошеня зі схожим забарвленням, згадувала його і говорила, що їй дуже сумно…
Коко успішно пройшла через випробування, яке провалювали інші горили — змогла осмислити своє відображення в дзеркалі.
Вчені оцінювали рівень IQ унікальної мавпи в діапазоні від 75 до 95. При цьому для людей середній IQ становить 100, хоч більшість із нас під час тестування набирають від 85 до 115 балів.
Юрій ЖУК.
