Кому 5 тисяч – великі гроші, а кому й мільйона мало - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.15 € 32.31
Кому 5 тисяч – великі гроші, а кому й мільйона мало

Волинь-нова

Кому 5 тисяч – великі гроші, а кому й мільйона мало

Яку суму їх потрібно мати, щоб бути щасливим і не відмовляти собі ні в чому? На це запитання нема однозначної відповіді. Адже уявлення про достаток у кожного різне

Не в грошах щастя. Ця фраза, певне, ще з тих часів, коли всі ми були однаково бідними. Нині ж вона набула іншого звучання: щастя не в грошах, а в їхній кількості. Тож скільки їх треба мати, аби відчувати себе, якщо не королем життя, то принаймні людиною, котра може достойно жити. Провівши невеличке опитування серед знайомих, почула різні суми. Одним для повного щастя потрібно щомісяця до 10 тисяч гривень, іншим — 15—20, а то й більше. Тим часом зарплати і пенсії в нас значно нижчі. Волинь традиційно займає Одне з наближених до останніх місць в рейтингу середніх зарплат в Україні. Фахівці у нас отримують трохи більше шести тисяч гривень. Середня пенсія ще менша — якихось дві з гаком. На такі суми особливо не порозкошуєш. Заплатиш за комуналку, транспорт — і грошей практично нема. А ще ж потрібно за щось харчуватися, лікуватися, одягатися...

Для нормального життя нам необхідні удвічі більші зарплати і пенсії від тих, які маємо, – так вважають українці, думкою котрих цікавилися фахівці компанії «Research & Branding Group».

Для нормального життя нам необхідні удвічі більші зарплати і пенсії від тих, які маємо, – так вважають українці.

Урядовці ж переконані, що працюючі можуть нормально прожити і за 7—8 тисяч гривень, а пенсіонери — за меншу суму. Їм же їсти багато не варто, одяг купувати не треба. Мене особливо шокують висловлювання з цього приводу міністра соціальної політики Андрія Реви. То він каже, що українці витрачають половину доходів на харчування, бо багато їдять. При цьому порівнює їхні витрати з витратами громадян Німеччини, забуваючи, що там доходи значно вищі. То його не влаштовує, що пенсіонери помирати не поспішають, створюючи своїм довгим життям проблеми — і державі, і Пенсійному фонду. Через них він має у бюджеті великі дірки, не завжди може нашкребти коштів на їхні виплати.

А недавно озвучив ще одну вельми оригінальну ідею. Заявив, що хоче позбавити працюючих пенсії. За його словами, після реформи їм доведеться вибирати: пенсія чи зарплата. Тобто, або людина продовжує трудитися і отримує тільки зароблене, або виходить на пенсію і залишає роботу. Пан міністр мотивує своє рішення тим, що після проведення пенсійної реформи пенсія буде достатньою. Але яка сума за цим визначенням криється, певне, і сам не знає.  Зрештою, чи не вважає Андрій Рева  свою ідею аморальною?  Те, що він пропонує, — не що інше, як дискримінація за віком. Адже пенсіонер офіційно платить усі податки, як і будь-який інший працівник, то чому його хочуть поставити перед вибором: пенсія чи зарплата. Можливо, тому, що держава намагається скоротити бюджетні витрати. Тож в уряді, як завжди, шукають найпростіший спосіб — не платити особам старшого віку, котрі працюють. 

Звісно, людям, які кричать, що пенсіонери мають звільняти робочі місця для молоді, ініціатива пана Реви до вподоби. Та вони забувають, що ті переважно   працюють на посадах, які молодь займати не поспішає, що в них мізерні пенсії. До того ж їх нівелює інфляція і девальвація гривні.