Поворожу тобі на кавовій гущі...
Історія одного кохання
Наталка МУРАХЕВИЧ, «На краще»
Поворожу тобі на кавовій гущі,
Яка залишилась на дні
Випитої нами ночі –
Терпкої, гарячої,
Чомусь із гірчинкою,
Хоч ніби нема причин…
Як і нема на то ради.
Розкину карти,
Побачу дороги,
Які вестимуть тебе від мене,
I вже ніколи – у зворотному напрямку.
Розкину карти, Побачу дороги, Які вестимуть тебе від мене...
Карти завжди кажуть правду.
Завжди.
На відміну від тебе.
На відміну від мене.
На відміну від усіх нас…
Тепер іди.
Ліхтарі гаснуть.
Наступна твоя кава буде з туманом.
Десь на дорозі за містом
Замовиш собі лате
Або – як я люблю – американо.
Наступною картою випаде Смерть.
Але не лякайся.
Це зовсім не страшно.
Відтинок шляху закінчився.
Усе – на краще…
