Голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської обласної ради Ірина Вахович запевняє, що кошти ділять прозоро і продумано.
Як правильно розподілити бюджетний пиріг?
Якщо називати головних осіб у Волинській обласній раді після голови та його заступників, то, безумовно, вибір впаде на Ірину Вахович. На її тендітних жіночих плечах важкий, а водночас — у буквальному сенсі слова — легкий тягар — казна з грошима. Голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики розповідає про те, як правильно поділити кошти, визначити пріоритетні об’єкти, що допомагає успішно поєднувати основну роботу з громадською Алла ЛІСОВА
Грошей менше, ніж потрібно
— Ірино Михайлівно, у нинішній каденції ви вже третя, хто очолює одну з найскладніших і найважливіших постійних комісій. Очевидно, працювати непросто, адже треба показати дієвість і результативність?
— Мені випала честь третьою (після Людмили Кирди та Андрія Турака) у нинішній каденції депутатського корпусу очолювати цю комісію. Робота досить відповідальна і трудомістка, адже передбачає значну підготовку у міжсесійний період, зокрема збір інформації, громадські слухання, оцінку фінансової спроможності бюджету, співпрацю зі структурами та організаціями щодо пріоритетів у виділенні коштів. Разом з тим є досить цікавою і навіть захопливою, оскільки від неї залежить створення нових та підтримка існуючих об’єктів медичної, освітньої, соціальної сфер, надання необхідної допомоги для вирішення нагальних питань багатьох наших краян. Проблемним нюансом у цьому процесі є протиріччя між потребами у фінансових ресурсах та обмеженістю наявних коштів для розподілу. Тому від того, як бюджетна комісія підготує проекти щодо спрямування коштів, значною мірою залежить їх раціональний розподіл та підтримка депутатами на сесії обласної ради.
— Ви, як і раніше, працюєте над різними запитами виборців чи зосереджуєтеся на роботі в комісії?
— Робота у бюджетній комісії передбачає аналіз, систематизацію та розгляд запитів і виборців, і депутатських фракцій, тому це швидше розширює горизонти діяльності, а не звужує зосередженість на визначених проблемах. Жодне звернення не проходить повз мою увагу.
Найкращим проектам — зелене світло
— Нещодавно спеціальна комісія підбила підсумки конкурсу проектів місцевих ініціатив, яких надійшло досить багато. Чи складно було відібрати найкращі?
— За ініціативи голови ради Ігоря Палиці та моєї участі у 2018 році організували конкурс проектів місцевих ініціатив, розроблено порядок його проведення та оцінки. Підсумки продемонстрували прагнення громад, активних груп, благодійних та громадських організацій покращити частинку свого життєвого простору. Свідченням цього стала надзвичайно велика кількість поданих у дуже стислі терміни проектів, яких надійшло 195 на загальну суму майже 28 млн гривень. Конкурсна рада визначила найкращі з них, а також перелік резервних програм. Загалом на вересневому засіданні обласної ради було затверджено 44 проекти–переможці на загальну суму 4 млн гривень з обласного бюджету. Пріоритетні напрями цьогорічного конкурсу були такі: облаштування вулиць, територій та зон відпочинку, організація дозвілля та спорт, покращення умов проживання людей з обмеженими фізичними можливостями та сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, впровадження енергозберігаючих технологій та поліпшення екологічної ситуації. У процесі реалізації передбачено створення доступного ігрового простору для дітей з особливими потребами, реконструкція вуличного освітлення, оснащення спортивних залів, облаштування прибудинкових територій, організація роздільного збирання сміття тощо. Приємно, що спостерігався значний інтерес до конкурсу. Це значить, що його проведення стимулює громадян до покращення умов проживання.
— І хто ж ті щасливчики?
— Усіх назвати займе багато часу. З їх переліком можна ознайомитися на сайті обласної ради. Спеціальна комісія, яка скрупульозно все вивчила, на мою думку, визначила найкращих, найкреативніших. Важливим критерієм вибору проектів–переможців був рівень співфінансування з різних джерел. Водночас зазначу, що всі вони були підготовлені добротно, тому кожен із них, звісно, заслуговує на реалізацію — якщо не тепер, то згодом. Сподіваюсь, практика проведення конкурсу буде підтримана депутатським корпусом і в наступні роки.
Фінансували об’єкти, найбільш потрібні волинянам
— Пані Ірино, від опозиційно налаштованих депутатів не раз звучало звинувачення, що розподіл бюджетних коштів відбувається кулуарно. Що скажете з цього приводу?
— Можу з упевненістю заявити, що це не так. Розподіл бюджетних коштів в обласній раді здійснюється прозоро, продумано і за чітко визначеним пріоритетом — першочергового фінансування комунальних закладів обласного підпорядкування. Фактично кожен розподіл бюджетних коштів — це компроміс між потребами департаментів обласної державної адміністрації, запитами фракцій обласної ради, органів місцевого самоврядування та інших структур. А робота бюджетної комісії полягає у визначенні пріоритетів фінансування, аналізі отриманих запитів, детальному опрацюванні потреби в коштах та можливості їх освоєння. Усі такі рішення приймаються колегіально та відкрито.
— Знаю, що майже всі «бюджетні» питання в сесійній залі обговорюються бурхливо, непросто витримати високий градус напруги, спрямований на тих, хто ділить фінансовий пиріг. Та все ж що найважливіше вдалося зробити у плані будівництва, реконструкції, капремонту об’єктів комунальної власності? І на чому варто зосередити зусилля до кінця нинішнього та в наступному році?
— За два з половиною роки депутати встигли чимало. 2018–й можна сміливо назвати роком підтримки розвитку медичних закладів Волині, на інфраструктурні проекти яких сумарно виділено понад 100 млн гривень. Найбільше коштів спрямовано на добудову Волинського обласного перинатального центру — майже 40 млн гривень з обласного бюджету та 10 млн гривень виділено Кабміном на клопотання голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці. Суттєво підтримано Волинську обласну інфекційну лікарню, на ремонт якої надали 20 млн гривень. Приєдналися до цієї потрібної акції місто Луцьк (10 млн гривень) та Горохівський район, який виділив 300 тис. гривень. 10 млн гривень вкладено у ремонт та обладнання обласного онкологічного диспансеру (в т. ч. на придбання рентгенодіагностичного комплексу 6,2 млн грн). А ще — на обладнання для Волинської станції переливання крові, створення реабілітаційного центру обласної клінічної лікарні. Не обминули увагою Волинську обласну психіатричну лікарню № 1 (реконструкція даху корпусу, пральні та харчоблоку) та № 2 (придбання твердопаливного котла), провели капітальні ремонти даху головного корпусу лікувально–профілактичного закладу «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» та котельні із заміною одного котла і виготовлення проектно–кошторисної документації лікувального корпусу в обласному територіальному медичному протитуберкульозному об’єднанні тощо. Це потрібно всім волинянам.
Усе, за що беруся, стараюся виконувати якісно й самовіддано.
— Чи всі запаси «проїдають» медичні заклади?
— Крім установ охорони здоров’я, кошти виділялися й на заклади освіти. Зокрема, 30,6 млн гривень залишків освітньої субвенції спрямовано на розвиток закладів профтехосвіти, зміцнення матеріально–технічної бази навчальних лабораторій, закупівлю навчального обладнання, встановлення протипожежної сигналізації у навчальних корпусах та гуртожитках. Серед цікавих проектів — оновлення тракторного парку у ПТУ № 27 у Берестечку, створення сучасного навчально–практичного центру електрогазозварювальних робіт у Камінь–Каширському ВПУ, придбання обладнання для деревообробної майстерні Торчинському професійному ліцею, автомобільного крана — для Маневицького професійного ліцею, будівництво нового приміщення огляду автомобілів для Ковельського центру професійно–технічної освіти, капітальний ремонт даху лабораторії сільськогосподарських машин Колківського ВПУ, що в Маневицькому районі (більше 1,5 млн гривень) тощо.
На минулій сесії обласної ради розподілено значну суму на підготовку закладів освіти, медицини та соціального захисту до осінньо–зимового періоду. Частина їх спрямована на забезпечення житлом дітей–сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа. На відбудову дорожньої інфраструктури області у 2018 році виділено з різних джерел майже 400 млн гривень.
Бюджетні слухання визначать плани 2019–го
— На які позитивні зміни можна очікувати волинянам у наступному році?
— У планах на наступні роки не менш амбітні великі проекти з розбудови Волинської обласної філармонії, обласного протитуберкульозного об’єднання, спорудження нових шкіл, утеплення закладів обласної комунальної власності. У листопаді будемо проводити бюджетні слухання з керівництвом комунальних закладів, департаментами обласної адміністрації, громадою області, на основі яких сформуємо чіткі напрями фінансування, залежно від проблем та нагальності їх вирішення.
— Важко поєднувати обов’язки викладача, депутата й берегині домашнього вогнища? Де черпаєте сили та натхнення?
— Багато років свого життя присвятила науковій діяльності, дослідженням з питань фінансового забезпечення розвитку територій. За цією тематикою захищала свою докторську дисертацію, постійно працюю з аспірантами. На основній своїй роботі очолюю кафедру фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету, тобто фактично поєдную сформований певний теоретичний багаж із практичною діяльністю. Робота в обласній раді вирізняється прикладним характером, тому мені цікава. Сили та натхнення черпаю у бажанні бути корисною для громади, своїх колег, а запалює до роботи віра, оптимізм і прагнення справедливості. Тому все, за що беруся, стараюся виконувати якісно й самовіддано.
