Німці розстріляли весілля, але молоді, музикант та кількадесят гостей утекли до лісу - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.76 € 31.73
Німці розстріляли весілля, але молоді, музикант  та кількадесят гостей утекли до лісу

Меморіал пам’яті розстріляних жителів у Кортелісах.

Волинь-нова

Німці розстріляли весілля, але молоді, музикант та кількадесят гостей утекли до лісу

8 листопада 1943 року гітлерівці знищили останні хутори Кортеліської сільської ради

Після знищення села та прилеглих хуторів у вересні 1942–го частина людей, які залишилися живими, знайшли прихисток на лісових хуторах. Із них Рябино і Попливці мали по 14 дворів, а на Бору, Старій Ниві та Довгасово було по декілька хат. Туди часто навідувалися червоні партизани, а з весни 1943 року — ще й українські повстанці. Командиром місцевої сотні УПА був житель Кортелісів Михайло Горнік на псевдо Орлик. Він домовився з червоними про нейтралітет, і тому вони між собою не воювали.

Життя простих хуторян було важким і тривожним. Багато хто з них навіть не ночував удома, очікуючи в будь–який момент приходу карателів. Тому весілля в той час були великою рідкістю. 26-річна вдова Варвара Полівода жила в Рябино з матір’ю, сестрою та двома дітьми, а в її сусідки був 17-літній брат Федір. Раніше він жив на хуторі Ягідково, який гітлерівці знищили разом із Кортелісами. Він дивом уцілів, тому що пас у лісі худобу. Федір допомагав Варці по господарству, а потім перейшов до неї жити. Щоб не порушувати давніх звичаїв, вирішили справити весілля. Запросили сусідів та родичів. Гулянка за традицією почалася в неділю, а в понеділок, 8 листопада, був другий день забави. Була там і 15-річна Марія Корнелюк, ще одна жителька Ягідково, яка єдина з великої родини вціліла під час Кортеліської трагедії.

У дверях виникла така тиснява, що хто впав, уже не міг піднятися. По них бігли ті, хто лишився позаду.

Вона розповідала, що коли вже гості посідали за стіл, пролунав крик: «Німці! Німці йдуть!» Карателі на підводах безшумно оточили хутір і замикали кільце. Люди із жахом кинулися втікати, почалась паніка. У дверях виникла така тиснява, що хто впав, уже не міг піднятися. По них бігли ті, хто лишився позаду. Марія вистрибнула у вікно і щодуху кинулася до лісу. Німці були зовсім близько. Автоматні черги і постріли з гвинтівки змішалися з криками людей. Кулі свистіли з усіх сторін. На щастя, ліс був зовсім близько від хати, і це врятувало життя кількох десятків людей. Залишилися живими також молоді та музикант зі своєю скрипкою. Але для більшості жителів хутора та гостей цей день став останнім. Водночас тут було розстріляно ще й два десятки жителів Старої Ниви, яких карателі забрали із собою під час руху на Рябино. Усього в братських могилах на хуторі поховано 75 чоловік.

Цього ж дня інший загін окупантів знищив три сім’ї, які жили на Бору, а потім розстріляв і спалив у власних будинках 70 хуторян Попливців. Ще 23 людини змогли врятуватися, з них троє були важкопоранені, але вибралися із палаючих хат.

Микола МИХАЛЕВИЧ,
директор Кортеліського історичного музею.