Судити українських хлопців в Україні «языком» агресора — ​зась! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 25.82 € 28.98
Судити українських хлопців в Україні «языком» агресора — ​зась!

З таким капітаном, як Олег Мельничук, не страшно ставати і до справжнього бою.

Фото з Facebook.Smila Svit.

Судити українських хлопців в Україні «языком» агресора — ​зась!

Військовополонений моряк Олег Мельничук, затриманий росіянами в Азовському морі 28 листопада, під час судового засідання заявив, що не повністю розуміє іноземну російську мову. Йому були змушені надати перекладача

Востаннє українську мову чули в судах Криму навесні 2014-го. І ось після майже п’яти років окупації полонений командир рейдового буксира «Яни Капу» «розчакловує» півострів. Так, хоч із сумом, жартують правозахисники. Вчинком 24-літнього старшини, а для них — ​просто Олега, пишаються його рідні. У містечку Сміла, що на Черкащині, де народився і виріс хлопець, земляки активно підтримують командира. Незнайомі люди в соціальних мережах дякують йому за службу та підтримують його батьків.

 

 — Дуже переживаємо за своїх синів і чекаємо їхнього повернення. Невідомо, що буде і як. Боюся за Олега, як і кожна мати. Плачу, молюся», — ​говорить пані Лариса, яка працює в дитячому садку.

Гаряче підтримує старшину і колектив викладачів та курсантів Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія», де навчався хлопець. «Олег проявив справжню відвагу і героїзм. Ефективно та впевнено керував буксиром під час переходу. Перебуваючи в полоні, відмовився працювати зі співробітниками ФСБ РФ і не визнав звинувачення, висунуті російською стороною українським морякам», — ​ідеться в повідомленні навчального закладу.

Товариші Олега доповнюють, що таким вчинком друга не здивовані, адже він завжди мав стійкий характер та був вірним своїм переконанням.

— Служба на морі дуже відрізняється від сухопутної, де можна сховатися в окопі або втекти, а моряк постійно на виду і буде стояти до останнього. Олег відповідально ставиться до служби і любить море. Оскільки ми з невеликого містечка, де морем і не пахне, такі люди мріють про нього з дитинства і будуть віддані своїй справі до останнього! — ​слова земляка і товариша Руслана розвіюють сумніви, що таких українських моряків можна «зламати».

Наразі всім 24 полоненим українцям загрожує до шести років по-

збавлення волі за нібито незаконний перетин державного кордону Росії, в чому їх звинувачує кремлівська влада. За словами адвоката Едема Семедляєва, всі судові засідання щодо обрання запобіжних заходів морякам відбувалися немов під копірку. Суд постановив тримати їх під вартою до 25 січня 2019-го в московському сізо «Лефортово». Хлопці своєї вини не визнають.

До речі

 

 Серед полонених моряків є колишній курсант Академії ВМС імені Нахімова в Севастополі Богдан Небилиця, який 2014 року з товаришами відмовилися присягнути Російської Федерації і співали Гімн України, коли російські військові спускали з флагштока український прапор і піднімали свій. Небилиця разом з іншими курсантами, що не перейшли на службу до Росії, закінчував навчатися в Інституті Військово-морських сил Одеської морської академії. У 2016-му він отримав диплом і був призначений командиром «Нікополя». Родом моряк із Сумщини.