15 копійок продав за 200 доларів - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.89 € 31.63
15 копійок продав за 200 доларів

Володимир Щеглюк — один із найвідоміших колекціонерів монет на Кіровоградщині.

Фото Наталії ЛУЦЕНКО.

15 копійок продав за 200 доларів

У колекції Володимира Щеглюка з Олександрії Кіровоградської області є раритетні монети і банкноти англійських авіаторів, китайські «рисові гроші» та купюри, які «ходили» в окремих колгоспах

Колекціонувати їх — ​справа непроста: потребує і часу, і коштів. Тому 64–літній нумізмат жартує, що конкурентів чи, правильніше сказати, колег, у нього в області небагато. Цікавиться такою справою він уже більш як півстоліття.

— Хтось збирає картини, посуд, книги чи якісь статуетки, а я — ​монети, — ​розповідає чоловік. — ​Якось у бабусиному сараї знайшов 20 копійок 1928 року випуску. Це і стало початком мого хобі. Відтоді купував, обмінював та перепродував цікаві екземпляри. Завжди отримую від того особливе задоволення. Останнім десятиліттям збираю ще й паперові гроші.

Розмаїття банкнот, яке є у світі, вразило пана Володимира. Хто знає, що, наприклад, у 1980–х випускали купюри окремо для англійських авіаторів? Пілоти та інші члени екіпажів обмінювали їх на валюту в посольствах тої чи іншої країни, де перебували. Або що радянська влада для своїх військових теж друкувала окремі гроші, які «ходили» в Німеччині в 1944–1947 роках? Нумізмат розповідає, що під час загарбницьких дій свою внутрішню грошову одиницю мала і Японія. Тимчасову валюту використовували під час окупації Індонезії, Філіппін, Малайзії, Бірми. В окремих провінціях Китаю «діяли» так звані «рисові гроші».

Поряд зі світовими цікавинками є в колекції гроші місцевих самоуправлінь, підприємств, установ та організацій, які були в обігу одночасно з національною валютою. Вони складають тематичні міні–колекції.

У власній колекції виявив рідкісні 15 копійок 1980 року, які називають «лахматими». Один нумізмат запропонував за них 200 доларів.

— На деякі екземпляри дуже довго полював, — ​пригадує Володимир Щеглюк. — ​Наприклад, на банкноти колишнього колгоспу імені Карла Маркса в Новій Празі, імені Фрунзе в Червоній Кам’янці та «Заповіт Леніна» у Приютівці, які перебували в обігу наприкінці 80–х років минулого сторіччя, в часи продуктових дефіцитів.

Нумізмат купує експонати у свою колекцію через інтернет–­аукціони або ж обмінюється ними з іншими любителями «грошової» справи. Але тут головне — ​не втрапити в халепу і не попастися на гачок шахраїв. Розповідає, що в Олександрії місцеві аферисти колись виготовляли і продавали фальшиві царські монети — ​і багато хто попався на їхній гачок. Було й таке, що один підприємець запропонував купити нібито рідкісну монету. Володимир одразу не наважився, а тільки її сфотографував і вирішив перевірити. Тоді ж і зрозумів, що монета несправжня.

А от свої деякі раритети недооцінив:

— У власній колекції виявив рідкісні 15 копійок 1980 року, які називають «лахматими». Один нумізмат запропонував за них 200 доларів. Уже пізніше я довідався, що це дуже рідкісний екземпляр і що міг узяти за неї більше. Це тоді розумів лише покупець. Та він у знак вдячності за продаж надіслав мені цінний подарунок — ​каталог із інформацією про рідкісні монети Радянською Союзу.

 

«Колгоспні» гроші тепер стали ціннішими за державні.
«Колгоспні» гроші тепер стали ціннішими за державні.
Такі німецькі банкноти існували всього кілька років.
Такі німецькі банкноти існували всього кілька років.