Президентство Тимошенко – шанс для нового початку та прогресивного розвитку країни*
Багато західних спостерігачів хотіли б зміни керівництва України після президентських виборів 2019 року. Найвірогіднішим сценарієм є обрання Юлії Тимошенко (на фото), адже станом на листопад 2018-го вона — лідерка перегонів, а її «Батьківщина», відповідно до соціологічних опитувань, упевнено перемагає на парламентських виборах
Про це пише у статті для Atlantic Council старший науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд. За його словами, перспективу приходу до влади Юлії Володимирівни слід розглядати як шанс для нового початку, покращення економіки і прогресивного розвитку країни загалом.
Автор блогу звертає увагу на те, що Тимошенко стала б першою у східнослов’янському світі жінкою-президентом, що буде вартим уваги завдяки досягненням у контексті традиціоналістської культури православної християнської цивілізації, а також неорадянських моделей поведінки, які історично не надто підтримують владу так званої слабкої статі, вважає Умланд.
Вона з іншого тіста, ніж Кучма, Ющенко, Янукович і Порошенко.
«По-перше, Юлія Тимошенко вже зламала бар’єр, коли у 2005 році стала першою в Україні жінкою-прем’єр-міністром. А її обрання на президентську посаду було б величезним кроком уперед стосовно гендерної рівності на всьому пострадянському просторі», — зазначає старший науковий співробітник.
По-друге, за останні 20 літ Тимошенко вдалося побудувати прозахідну партію під назвою «Батьківщина», створення якої зміцнило демократію в Україні, наголошує автор. «Батьківщина» має активні регіональні та місцеві осередки. Фракція присутня в українському парламенті протягом багатьох років, а партія є членом-спостерігачем Європейської народної партії, альянсу християнсько-демократичних партій ЄС.
«Батьківщина» популярна не лише завдяки особистості Тимошенко, а й у зв’язку із соціально-економічними ініціативами. Інакше кажучи, вона ближча до західної політичної партії, ніж до пострадянського «політично-технологічного» проекту, або псевдопартії, пише Андреас Умланд.
По-третє, пані Тимошенко відрізняється від пострадянських призначенців, бо двічі сиділа у в’язниці. На думку журналіста, «вона з іншого тіста, ніж Кучма, Ющенко, Янукович і Порошенко, яких жодного разу не заарештовували за всю їхню політичну кар’єру». «Можна сказати, що два арешти Тимошенко як опозиційного політика радше свідчать про страх опонентів перед її рішучістю, ніж про якісь надзвичайні проступки», — зазначив автор.
Протягом останніх місяців Юлія Тимошенко та її партія провели низку високоорганізованих конференцій під назвою «Новий курс», на яких відбулися плюралістичні дискусії.
Мар’яна ВЕРБІВСЬКА.
http://www.atlanticcouncil.org.
