«Цьогоріч експортували в Чехію горох, а тільки за минулий місяць відправили по Україні 350 вагонів із зерном» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.67 € 27.27
«Цьогоріч експортували в Чехію горох, а тільки за минулий місяць відправили по Україні 350 вагонів із зерном»

Навіть сам Президент визнав: «Валерію Григоровичу, круто в тебе!»

Фото volynnews.com.

«Цьогоріч експортували в Чехію горох, а тільки за минулий місяць відправили по Україні 350 вагонів із зерном»

Директор ТзОВ «П’ятидні» Володимир-Волинського району, повний кавалер ордена «За заслуги», депутат Волинської обласної ради Валерій Діброва про успіхи, проблеми і плани на майбутнє господарства

— Ідея будівництва елеватора потужністю 65 тисяч тонн у районному центрі, як і насіннєвого заводу в П’ятиднях, який відкрили торік за участю Президента України, виношувалася давно. Час, коли значно збільшилися посіви зернових, продиктував свої умови. Виникла потреба у складських приміщеннях. Щоб не будувати склади колишнього колгоспного типу, окремим сільгосппідприємствам, вирішили зробити добру справу не лише для себе, а й для інших. Але очікували поповнення матеріальних ресурсів.

З кожним роком наше господарство набирає все більше обертів і стає фінансово сильнішим. Розпочинали ми з 1250 гектарів і  дійшли до більш як 17 тисяч. Коли працюєш сучасною технікою за новими технологіями з хорошим кадровим потенціалом, то, звичайно, можна досягнути високих резуль­татів, працюючи на землі. Зараз ставлю завдання агрономічній службі — не менше 90 з гектара озимої пшениці, 120 — із кукурудзи,  700—800  із цукрового буряку, ріпаку — 4 тонни. Важливо також вчасно зорієнтуватися на ринку сільгосппродукції, аби її продати за високою ціною і закупити все необхідне. Тільки тоді можна розраховувати на примноження прибутків, розвиток та інвестування виробництва. Виходимо на міжнародні ринки — вже цього року в Чехію експортували насіння гороху.

Будівництво насіннєвого заводу нам обійшлося у 3 млн євро, 
але вже бачимо, що через  2—3 роки він себе окупить.

Будівництво насіннєвого заводу нам обійшлося у 3 млн євро, але вже бачимо, що через 2—3 роки він себе окупить. Такі ж сподівання покладаємо й на новий елеватор, у який вкладено 9 мільйонів доларів. Купили ділянку біля під’їзної колії у Володимирі–Волинському — там визначили місце для нього. Майже всі роботи встигли зробити у стислі строки — за квітень — листопад. І навіть у пробному режимі прийняли понад 22 тонни кукурудзи зі свого та навколишніх фермерських господарств. Його пересушили й успішно реалізовуємо вже з нового місця прописки.

Для ефективної роботи елеватора потрібна хороша логістика. Знаючи це та зважаючи на дефіцит вагонів, неефективну роботу залізниці, ми зважилися ще на один важливий крок — закупили 54 вагони–зерновози за 3,5 мільйона доларів. А також тепловоз, який може здійснювати маневрові роботи, надавати послуги на залізничній станції «Володимир–Волинський». До слова, за минулий місяць по Україні відправили 350 вагонів із зерном.

Щоб мінімізувати витрати на перевезення, почали реалізовувати ще один задум — будівництво елеватора в Іваничах, трохи меншого за потужністю. Це покриє потребу в зберіганні вирощеного сільгоспвиробникам володимир–волинської зони. На закладення фундаменту під основні будівлі витрачено понад 13 мільйонів гривень. Місяць тому я побував у США на заводі, де виготовляють обладнання для елеваторів. Таке встановлене вже на діючому, тепер ведуться переговори на поставку його в Іваничі. А трохи раніше їздив до Бразилії, звідки, до речі, надійшли сушарки. Якщо все складеться добре, то наступного року плануємо ввести в експлуатацію новий об’єкт в Іваничах.

Якщо підсумувати 2018–й загалом, то треба сказати, що прибутковість підприємства дещо спадає. Через високу зарплату (інакше й не може бути) ростуть податки. Внаслідок росту курсу валюти збільшуються витрати на придбання пального, міндобрив, які у собівартості продукції займають до 35%. Зараз ще можемо розвиватися, але якщо ця негативна тенденція збережеться, буде складніше. Але рухаємося вперед.