Прочитала і кажу своїм: «Ну кого ж так трясуть у хаті?» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.67 € 27.27
Прочитала і кажу своїм:  «Ну кого ж так трясуть у хаті?»

Волинь-нова

Прочитала і кажу своїм: «Ну кого ж так трясуть у хаті?»

А внучок Давид одразу відповідає: «Бабцю, коли хтось хворіє, ти ж тоді…»

Але перед тим, як дамо відповідь на запитання, яке почали обговорювати, маємо його ще раз оголосити для тих, хто вперше приєднався до конкурсу, щоб вони були в курсі гарбузячої політики. Бувалі ж у бувальцях нашої вікторини, переконаний, уже зі вступу зрозуміли, де був скарб заритий, стукнули себе по лобі і промовили: «Сємьон Сємьонич!» У нашому випадку — «Грицько Грицькович!!!»

«Гарбуз із секретом» — 14 (2019)

Завдяки йому і його побратимам ми більше пізнаємо себе і головні стихії Всесвіту. Тому цей предмет переважно є у кожній хаті. Бо дуже корисний, хоч може бути і небезпечний, адже в певному стані викликає отруєння. Та це не самогон. Хоч і до самогону він буває причетний…

Але не стільки за це трепетно бережуть його. Хоча й часто піддають «землетрусу». Ідеться про старий, перевірений, бабусин, а не сучасний, яких є до кольору, до вибору… А того старого, втім, як і сучасного, можете замінити й ви самі. І коли вже дуже відчутно — не гайте часу!

Що за предмет ми заховали у гарбузі?

«Доброго дня! Цього разу розгадати завдання вдалося без підказок інтернету. Мені допоміг «землетрус». Нещодавно я застудився і мене трусило. Тато–лікар приніс медичний термометр, який показав 39° С. Після прийому жарознижувальних стало легше. Тато і мама енергійно струшували градусник кілька разів на добу. Це повторювалося протягом 3 днів. У нас дома є ще електронний термометр, однак ртутний — точніший, хоча користуватися ним треба обережно, адже той рідкий метал спричиняє важке отруєння. Тато розповідав, як ретельно колись збирав сріблясті кульки ртуті з ненароком розбитого градусника. Побратими–термометри показують, скільки за Цельсієм надворі, чи не вдягнутися нам тепліше, та й у квартирі вони потрібні. Звісно, приклавши руку або вуста до чола, можна виявити гарячку експрес–методом. А все ж краще це зробити за допомогою медичного термометра. Саме цей предмет і заховано у гарбузі.

Дякую за цікаве завдання. Читаємо газету всією сім’єю!» — щиро запевнив нас учень 8–Б класу НВК № 13 з міста Ковеля Микола Куява.

А в Тетяни Потапової (на жаль, пані адреси не вказала) – своя історія пошуку відповіді:

«Найцікавіше, що я теж уявляла складні і трепетні водночас взаємини термометра і людини, як постійні землетруси. Навіть усміхнулася, коли прочитала про це. А оті катаклізми мені ой як знайомі!

Бо це ж треба було статися такому збігу обставин: на мої втомлені після безсонної ночі очі (о, рима!) потрапила «Цікава газета». І саме рубрика «Гарбуз із секретом»!

Привезла до бабусі онуку. А донечка захворіла. Серед ночі температура піднялася до 39,2 градуса. Отож мусила щогодини піддавати «землетрусу» старий, перевірений, бабусин, а не сучасний, яких є до кольору до вибору термометр. «Весела» нічка видалася. А зранку випадково схопила газету, яка (треба ж так!) навіть послужливо склалася на потрібній сторінці з «Гарбузом»…

А коли дочитала до самогону — зрозуміла: я на правильному шляху, бо без спиртометра доброї медовухи не звариш…

Насамкінець бажаю усім тільки здоров’я, а Грицьку Гарбузу — ще й натхнення. Нехай плекає своїх пестунчиків–гарбузиків із секретом — нам на радість та на втіху!»

Дякуємо! І оголошуємо, що сьогодні у нас не один, а одразу два переможці серед історій, як шукали правильну відповідь, тому призові 150 гривень ділимо навпіл: тобто і Микола Куява, і Тетяна Потапова отримають від нас по 75 гривень.

Крім того, правильне слово–відповідь – «Термометр» («Градусник») – у своїх есемесках надіслало ще 45 наших конкурсантів. Але за умовами вікторини тут переможців має бути теж лише двоє. Тому ми вдалися до жеребкування. І завдяки ніжним рукам чарівної і дуже серйозної жінки – прес–секретаря прокурора Волинської області Наталії Мурахевич — по 100 гривень призових дістануться уродженці волинської Малої Глуші Любешівського району, а нині жительці Київщини Ганні Маковській («Познайомилась із «Цікавою газетою на вихідні» на батьківщині, а вже тут, у Макарівському районі, постійно купую. Того разу прочитала і кажу своїм: «Ну кого ж так трясуть у хаті?» А внучок Давид одразу відповіповідає: «Бабцю, коли хтось хворіє, ти ж тоді трясеш градусник!») та лучанці Ірині Триндюк («Відгадати було легко, бо працюю медсестрою в обласному онкодиспансері, тому вже з перших речень зрозуміла, що ви заховали термометр»).

Звісно, приклавши руку або вуста до чола, можна виявити гарячку експрес–методом. А все ж краще це зробити за допомогою медичного термометра.

Переможців просимо надіслати на адресу редакції копії першої та другої сторінок свого паспорта та ідентифікаційного коду. А нам час оголошувати нове завдання.

«Гарбуз із секретом» — 19 (2019)

Великдень, зустрічі рідних кровинок, Проводи… «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний…» А також прочитання книжки Ірини Іванівни, яка, звісно, творить під псевдонімом, надихнуло Грицька Гарбуза на це запитання. Легке, але відповідь на нього закарбує у вашу пам’ять цю надважливу цифру, яку ми заховали у гарбузі. У декого вона й так закарбована…

Отож, щоб у вас було все добре за законами древніх, потрібно пам’ятати такі життєві постулати: від ОДНОГО залежить 126 і навпаки — від 126 залежить ОДИН.

Завдяки якій цифрі та слову, захованим у гарбузі, настає така залежність?

Відповідь треба надіслати до 24 травня 2019 року тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «М’яч», «Три богатирі», «Богдан Бухтатий»).

Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох.

А ще спеціальний приз — 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну (tsikava.gazeta@gmail.com) найяскравіше опише, як шукав чи шукали правильну відповідь.

До зустрічі!

P. S. А захований нами скарб читачі таки знайшли. Неподалік від «Біг–Бену». Але для цього не треба було вирушати у Лондон. А куди саме — дізнаєтесь уже наступного разу.