Які таємниці приховує ставка Гіммлера під Житомиром - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.42 € 29.76
Які таємниці приховує ставка Гіммлера під Житомиром

Гіммлер святкує 42-й день народження в резиденції «Заповідний ліс».

Фото з колекції Антона СИЧЕВСЬКОГО.

Які таємниці приховує ставка Гіммлера під Житомиром

На українських землях нацисти планували створити зразкові поселення арійців

У 1956 році у Лондоні вийшла книга мемуарів керівника політичної розвідки гітлерівської Німеччини Вальтера Шелленберга «Лабіринт». Завдяки цьому світ дізнався про існування секретної ставки рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера під Житомиром — ​Гегевальд («Заповідний ліс»). Інформацію про загадковий об’єкт ретельно оберігали радянські спецслужби навіть після закінчення війни. Тому військові історики дуже мало про нього знають

Система водопостачання досі в робочому стані

У роки Другої світової війни, щоб захистити вищі чини вермахту від можливих замахів, нацисти будували добре захищені секретні командні пункти. У Європі було споруджено 16 підземних ставок. Три з них розміщено на території України. Одна — ​біля селища Гуйва Житомирського району — ​за кілька кілометрів від обласного центру.

Бетонний бункер непогано зберігся до наших днів.
Бетонний бункер непогано зберігся до наших днів.

 Ніхто не здогадається, що поряд зі старою триповерхівкою барачного типу, захованою в гущавині, поблизу траси Житомир–Вінниця розташована незвична залізобетонна споруда. Її одразу й не помітиш — ​оточена хлівами та гаражами. Це наземний бункер легкого типу розміром вісім на вісім метрів. Навіть не надто презентабельний, він вражав своєю міццю. Стіни завтовшки від двох до трьох метрів зроблені з цементу найвищої якості. Перекриття — ​до чотирьох метрів. Зверху — ​50-сантиметровий шар гуми. Арматура і труби водопостачання в бункері були з антикорозійним покриттям зі сплаву, склад якого фахівці не можуть розгадати дотепер.

Командний пункт Гегевальд («Заповідний ліс») площею близько 1,2 тисячі квадратних метрів будували з 10 жовтня 1941-го до 1 липня 1942 року радянські військовополонені та євреї з бердичівського гетто. Всіх жителів сіл, розташованих поблизу, виселили, а резиденцію відгородили від зовнішнього світу колючим дротом. Територія ставки була ретельно замаскована зеленими насадженнями.

Всіх жителів сіл, розташованих поблизу, виселили, а резиденцію відгородили від зовнішнього світу колючим дротом.

Про те, що робив у Житомирі Генріх Гіммлер, стало відомо із мемуарів Вальтера Шелленберга у 1956 році, коли у Лондоні вийшла книга «Лабіринт». Там він згадує про свої зустрічі з Гіммлером на Житомирщині в 1942-му, куди прилітав на нараду. Описує запаморочливі переїзди через поліські села, саму територію, де був гіммлерівський штаб із бункером. Усе відповідало останньому слову техніки — ​комунікації і короткохвильовий зв’язок із Берліном. Не забули й про спорт: на галявині влаштували тенісний корт, до того ж можна було проїхатись верхи на конях.

У вересні–жовтні 1942-го, поки Гітлер перебував у Вінниці, Гіммлер щодня машиною їздив до нього із Житомира — ​відстань 130 кілометрів — ​доповідати про ситуацію. Збереглася й залізнична колія, розташована за чотириста метрів від тодішнього німецького поселення. Вціліла також злітна смуга аеродрому, збудованого ще до війни. Добре замаскований серед дерев, він послужив і німцям. Про минуле нагадує лише встановлений тут у 1942-му червоний металевий гідрант, що і досі перебуває в робочому стані.

Есесівці виселили жителів із 29 навколишніх сіл

Наприкінці літа 1942 року у «Заповідному лісі» відбулася нарада найвищих чинів поліції і командирів частин СС. Тоді Гіммлер зачитав відомий план «Ост», який передбачав колонізацію окупованих східних територій.

Рейхсфюрер віддав наказ організувати навколо своєї резиденції перші поселення «справжніх німецьких селян», з якими йому було б жити веселіше і безпечніше, ніж з українськими. Передбачалося три такі поселення: Келенфельд — ​у місті Калинівка біля Вінниці, Фьорстерштадт — ​між Черняховом і Коростенем та Гегевальд — ​під Житомиром. Саме вони повинні були стати зародком майбутньої імперії.

Кладовище німецьких солдатів «Гегевальд» на околиці Житомира неподалік  села Зарічани.
Кладовище німецьких солдатів «Гегевальд» на околиці Житомира неподалік села Зарічани.

 До цього виселили 15 тисяч українців із 29 сіл, які відразу отримали німецькі назви. Депортацію есесівці проводили без попередження. На світанку поселення оточував поліційний загін. Окупанти заходили в хати і наказували мешканцям негайно збиратися. Вигнанцям дозволялося на три оселі мати один віз, запряжений здебільшого коровою — ​коней залишали. Забирати із собою худобу, птицю, а також запаси їжі ​заборонялося. Коли село вже було очищено від українського населення, приїжджали машини з німецькими колоністами. За наказом коменданта вони роз’їжджалися займати «свої» хати, на воротах яких були завчасно позначені крейдою прізвища нових мешканців. Кожен поселенець ставав повноправним господарем усього майна, залишеного селянами. Колонія стала особистим показовим проектом Генріха Гіммлера, який намагався здійснити свою мрію про заселення «справжніми німцями» східних окупованих територій.

Чисельність населення колонії Гегевальд становила понад 10 тисяч фольксдойче (люди, які мали німецьке коріння, але не були громадянами рейху).

А 7 жовтня 1942 року рейхсфюрер святкував свій 42-й день народження в штаб-квартирі під Житомиром. З тієї події навіть збереглися фотографії…

Ми знаємо, як закінчився план «Ост». Ініціатор будівництва Гегевальду Генріх Гіммлер 23 травня 1945 року під час допиту британськими контррозвідниками розкусив ампулу із ціанистим калієм і за 30 секунд сконав, забравши із собою у пекло чимало таємниць Третього рейху. Серед них і загадковий об’єкт під Житомиром із поетичною назвою «Заповідний ліс», котрий ще чекає свого ретельного дослідника.

Костянтин МОРОЗ

За матеріалами zhitomirtime.wordpress.com, reibert.info.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.