Курси НБУ $ 39.67 € 42.52
Ветерану АТО поліція розбила голову, бо… «зіпсував картинку»

Правоохоронці з чоловіком не церемонилися.

Фото 33kanal.com.

Ветерану АТО поліція розбила голову, бо… «зіпсував картинку»

Під час святкування Дня Незалежності у Києві, коли виступав Президент України Володимир Зеленський, на Майдані трапився інцидент з участю вінничанина Івана Мураховського. Цей чоловік із натовпу посеред урочистості раптом видряпався на високу металеву конструкцію. Дивний вчинок не вписувався у красивий сценарій дійства. Тож втрутилася поліція

«Алкоголю не вживає, спокійний і доброзичливий…»

Правоохоронці діяли жорстко і грубо. Коли чоловіка стягнули на землю, у нього було закривавлене, розбите обличчя. Здавалося б, дрібна подія, але вона не могла пройти непоміченою.

Заступник головного редактора інтернет–видання «theБабель» Євген Спірін написав у Facebook про те, як атовця знімали з металевої огорожі кілька копів, і висловив сумнів, чи була потреба застосовувати фізичну силу, адже людина нікому не заважала.

Постраждав, бо поводився  «не так, як усі».
Постраждав, бо поводився «не так, як усі».

 Шеф–редакторка «Лівого берега» Соня Кошкіна припустила, що «дядєчка» був п’яним і кричав «Ганьба!», але не Президенту, а поліції.

А вінницький журналіст Михайло Рюхов спростував такі підозри: «Той, хто заліз на каркас історичної виставки, не п’яний «дядєчка», бо він алкоголю не вживає. Звати його Іван Мураховський, приїхав із Вінниці. Спортсмен, десантник, служив в АТО. Виліз, бо очікував сина» (мали зустрітися на Майдані — ​і думав, що так син його краще побачить). І додав фото побитого Мураховського у відділку поліції.

Вінничани, коментуючи цю новину в соц­мережах, теж здебільшого висловлювали здивування, чому так жорстоко обійшлись із, можливо, дещо дивакуватою, але цілком спокійною та доброзичливою у побуті людиною.

Порушником виявився добродушний оптиміст Іван Мураховський.
Порушником виявився добродушний оптиміст Іван Мураховський.

 Відомо, що Іван Мураховський закінчив Львівський лісотехнічний інститут, за фахом — ​інженер лісового господарства. Десять років трудився за спеціальністю, але не витерпів лісового безлюддя. Перебрався до міста. Працював на різних роботах. Має активну громадянську позицію. Був на Майдані. Входить до «Вінницького козацького полку імені Івана Богуна». У 2015 році добровольцем пішов в АТО. Згодом підписав контракт із 53–ю окремою механізованою бригадою.

— Відслужив, але обіцяну земельну ділянку поки що не отримав, — ​розповідав навесні пан Іван журналістові видання «20 хвилин». — ​Усе, що маю, — 1–кімнатна квартира на першому поверсі.

Чоловік особливо пишається сином, який в університеті Шевченка у Києві опановує кібернетику. А ще юнак розділяє батькове захоплення велоспортом.

Крутив педалі з Португалії до Вінниці

Ця нелегка мандрівка, яку здійснив Іван Мураховський, осідлавши дешевий китайський велосипед, свідчить про сильний характер непересічної людини. Від португальського міста Брага до Вінниці відстань у чотири тисячі кілометрів. Іван Мураховський здолав її за 18 діб, прямуючи через Іспанію, Італію, Францію, Австрію, Угорщину.

Проїхав пів Європи. До подорожі двоколісним транспортом був готовий, бо понад рік у Португалії добирався ним на роботу і з роботи. Вирушав також і в Україні на чималі відстані. Зокрема, їздив велосипедом у гості до батька в Ольгопіль (з Вінниці — ​170 кілометрів). Зазвичай цей шлях долав разом із сином.

— ​Коли чоловікові «сороковник», він має зробити щось незвичне, — ​вважає пан Іван. — ​Я вирішив випробувати себе велопробігом.

А на початку 2000–х Мураховський подався на заробітки у Португалію. На той час там, у місті Брага, працював його брат. Іван був різноробочим. То на будові, то на спорудженні доріг, то на заводі з виготовлення ваг. Через рік вирішив повертатися додому. До його 40–ліття залишалося менше двох місяців.

— ​Коли чоловікові «сороковник», він має зробити щось незвичне, — ​вважає пан Іван. — ​Я вирішив випробувати себе велопробігом.

— Найменшу віддаль проїхав у перший день Португалією. Місцевість була гориста. Найбільшу — ​подолав в Іспанії. За день промчав приблизно 270 кілометрів. Складно було орієнтуватися, особливо у великих містах. Траплялося, виїжджав на автобани. Однак через 5–6 кілометрів зупиняли або працівники дорожньої служби, або поліцейські. Об’їжджав лісовими дорогами, якщо поруч не було безкоштовних трас. У Римі мене підтримали дипломати, — ​вів розповідь мандрівник. — ​Заднє колесо велосипеда розбалансувалося. Вирішив звернутися до нашого посольства у Римі. Там не тільки допомогли знайти інше колесо, а й на нічліг влаштували в готелі неподалік Колізею. Та ще й дали на дорогу 200 євро.

Дату перебування в Римі добре пам’ятає: 10 червня — день народження дружини. Йому надали можливість зателефонувати і привітати її. На той час мобільного чоловік не мав.

Контраст якості доріг велосипедист відчув, як тільки в’їхав на територію нашої держави. Кордон перетинав на Закарпатті з Угорщини. У Європі обабіч трас обладнано місця для відпочинку. Там і телефон, і душові кабінки, і столики для харчування. В Україні першу ніч спав на сіні. Дорогою від Берегового до Мукачева періщив дощ. Постукав у двері приватного будинку. Господарі дозволили переночувати у сховищі для сіна.

Дістався домівки. Двоколісний транспорт і у Вінниці продовжував служити Іванові Мураховському. Часто чоловік разом із сином вирушали у подорожі. Аж поки їхні велосипеди не вкрали з–під дверей квартири…

Оксана КРАВЧЕНКО
За матеріалами видання «20 хвилин».

Telegram Channel