Із банківського працівника — ​у фермери. Бо… господар землі! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.72 € 26.32
Із банківського працівника — ​у фермери. Бо… господар землі!

Під час виїзного Дня фермера у Ківерцівському районі Нестерчуки вітали у своєму господарстві «Сильне» народного депутата України Ірину Констанкевич.

Фото з особистого архіву родини Нестерчуків.

Із банківського працівника — ​у фермери. Бо… господар землі!

Коли закрадається смуток, все летить шкереберть і не розумієш, що коїться, а чи хочеш утекти від усього світу, — ​сідаєш у машину, автобус чи на велосипед — ​і мерщій на дачу. Саме там, навіть напрацювавшись фізично, десь зникають негативні відчуття, окрилюєшся, сяєш від позитиву і вільно дихаєш. «То є ваша територія комфорту», — ​кажуть мені друзі. Направду, там добре, там твоє, там ти наодинці з чудовою природою. Такою територією комфорту і тепер уже сімейною справою стала для моїх цікавих співрозмовників та частинка волинської землі в Клубочині, що дісталася у спадок від дідуся. В успішного нині лучанина, який народився у селі Сильне Ківерцівського району, регіонального менеджера з інформаційної безпеки в АТ «Райффайзен Банк Аваль», який 15 років пропрацював у банківській сфері, жевріла мрія про власну справу...

«Завжди хотілося мати свій бізнес»

З цих слів Сергій Нестерчук почав відповідь на запитання, як банкір став фермером?

— Можливо, — ​каже, — ​далися взнаки праця на землі з дитинства та здобуті навички, що передали батьки.

Фермерське господарство «Сильне» створене сім’єю Нестерчуків у 2009-му, тож цьогоріч вони відзначали маленький ювілей. Місцева та районна влада їм всіляко допомагала з наданням землі, хоча в ті часи мало було таких охочих, як вони.

Чому ми вижили і почали розвиватися? Ми не злякались боргів, працювали для себе, для сім’ї. 

— На початках своєї господарської діяльності займались багато чим: намагалися розводити рибу, садити картоплю, вирощувати малину тощо. Розпочинали з 2 га землі мого паю, який дістався в спадок від дідуся, — ​продовжує Сергій. — ​Техніки не мали ніякої, все орендували. Спочатку це була для мене часткова зайнятість, дружина в основному займалась цим господарством. Ми були молоді і безстрашні.

Безперечно, не все виходило гладко й відразу. З часом, у процесі роботи, спілкуючись із компетентними людьми на різних рівнях, отримали такі знання, яких ніколи не дадуть інститути. Адже лише здобуте власним досвідом і на практиці підкріплене результатами дає позитивні плоди.

Так вирощують цибулю.
Так вирощують цибулю.

 — Чому ми вижили і почали розвиватися? Ми не злякались боргів, працювали для себе, для сім’ї. Разом із нашим надійним та професійним колективом усе це стало можливим. Було багато недоспаних ночей у пошуках нових покупців та ринків збуту, не боялись відстаней, нових знайомств. Шкода було втрачати вирощену продукцію або віддавати її за копійки собі у збиток.

—У процесі роботи багато спілкувались: від перекупників на ринку до менеджерів торгових мереж, — ​мовить далі Сергій. — ​Отримавши такий досвід, змогли переорієнтуватись, тобто почали вирощувати не ті культури, які нам подобались, а ті, що користувались попитом: одні — ​на ринку, інші — ​в супермаркетах. Саме таку затребувану споживачем продукцію розпочали висаджувати в своєму фермерському господарстві. Згодом стали розширяти площі, наймати працівників для роботи, купувати необхідну техніку.

 

 Важливо зазначити, що нині в ФГ «Сильне» працює 10 найманих осіб та члени фермерського господарства. Це Сергій із дружиною Іриною, його мама Лідія Євтухівна, батьки дружини Володимир Іванович та Галина Терентіївна, менша сестра Сергія Галина з чоловіком Романом.

«Не лише всьому дають раду, а й створюють робочі місця нашим селянам»

Господарство обробляє 167 га землі, з яких 92 га виділяє під овочі, на 25 га — ​жито, ще по 25 га задіяні під овес та сою.

До нашої розмови приєднується красуня-господиня дружина фермера Ірина Нестерчук:

— З овочів вирощуємо багато різних сортів капусти: білокачанну, броколі, брюссельську, савойську, червоноголову, цвітну. Всі сорти висаджуємо конвеєром — ​із ранніх до пізніх. Також у цьому році мали цукрову кукурудзу і гарбузи. Ще займаємось вітамінною зеленню, яка також користується неабияким попитом у споживачів: салати, кріп, петрушку, зелену цибулю, рукколу, шпинат, м’яту, різні види базиліку. Для сівозміни використовуємо різні технічні культури.

Чи варто сьогодні настільки швидко запроваджувати ринок землі та ще й у такому невигідному форматі для України? Хіба ми самі собі вороги, щоб пустити з молотка найбільше багатство українського народу? Звісно, ні.  

Свою продукцію фермери реалізовують у супермаркети обласного центру, на ринках Львова та Києва. Господарство своєчасно сплачує податки та орендні платежі до бюджету — ​тепер це вже Цуманська об’єднана територіальна громада, до якої приєднались села Сильне і Клубочин, що належали раніше до Сильненської сільської ради.

В. о. старости Сильненського старостинського округу Олександр Ходорчук позитивно відгукується про таких дбайливих господарів, як Нестерчуки:

— Не лише самі всьому дають лад, знають і вміють, що і як вирощувати. Вони ще й створюють робочі місця нашим селянам — ​а це дуже важливо. Ми віримо, що з розвитком фермерського господарства їхня кількість зростатиме, бо надто вже ініціативні і ділові люди ті Нестерчуки!

Не зайве нагадати, що не на готові та впорядковані землі прийшли фермери. Багато ділянок довелось викорчовувати, тому що були залишені місцевим кооперативом (колгоспом) та їх власниками і заростали, втрачали придатність. Наразі молоді фермери мають багато планів та задумів по розширенню асортименту продукції, яку вирощують. У перспективі — ​будівництво сховищ для її зберігання, встановлення морозильників — ​усього того, без чого вона не може бути якісною. Тобто, подружжя Нестерчуків зі своїм колективом якщо вже взялося за справу, то має все зробити ідеально.

«Здається, влада або нічого не розуміє, або не хоче розуміти, або вже продала нашу з вами землю»

Вони залишаються послідовними у питаннях відстоювання інтересів власників селянських і фермерських господарств. Саме так, на їхню переконливу думку, мала би чинити й держава.

Зачепивши болючу тему, Сергія не можна стримати в розмові щодо нинішньої ситуації. Упевнена: ми ще матимемо можливість розповісти про це. Людина, яка так багато вже зробила для свого села, для розвитку сільського господарства краю, яка є не лише потужним керівником, а й знаним меценатом, просто щирим патріотом України, обмовилася, мовляв, «ви про мене менше там пишіть, мені реклами чи визнання не треба — ​краще більше акцентуйте увагу на проблемах ринку землі, діяльності фермерських господарств і стосунків із державою… Здається, влада або нічого не розуміє, або не хоче розуміти, або вже продала нашу з вами землю».

До слова, Сергій Нестерчук двічі упродовж лише цієї осені їздив до Києва і брав участь у Всеукраїнських акціях на підтримку фермерів, розвитку сільського господарства, проти продажу землі. Його державницьке мислення викликає захоплення, гордість та здивування, де беруться ті нездари у владі, коли маємо таких талановитих господарів у волинських селах?!

— Тож чи варто сьогодні настільки швидко запроваджувати ринок землі та ще й у такому невигідному форматі для України? Хіба ми самі собі вороги, щоб пустити з молотка найбільше багатство українського народу? Звісно, ні. Відтак, урядовий законопроєкт має бути відкликаний, а замість нього потрібно розробити і прийняти закон, який працюватиме на благо України та українського села.

Отож, розмірковуючи про територію комфорту для кожної люди, важливо усвідомити багато речей, та найголовніше — ​не втратити віру в себе, у своїх рідних, у країну, в якій живеш і працюєш, за яку вболіваєш і утверджуєш своїми позитивними суспільно корисними справами… Головне — ​не втратити Україну, бо вона в нас одна! І то найдорогоцінніша наша територія комфорту!

Сергій Нестерчук наголошує на необхідності розробки та забезпечення дієвої реалізації державних цільових програм підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, зокрема стимулювання розвитку кооперативів та сімейних фермерських господарств, гарантувати їхнє фінансове забезпечення. Подружжя робить багато благодійних справ для волинян. На моє запитання щодо меценатства так відповіли: «Біблія вчить: якщо права рука дає — ​ліва не повинна про це знати. Допомагаємо, але не хочемо цим вихвалятись».

P. S. За сумлінну і невтомну працю, що сприяє зміцненню економіки держави, за значний внесок у розвиток і утвердження фермерства директор ФК «Сильне» цьогоріч отримав подяку від народного депутата України Ірини Констанкевич, яка брала участь у Дні фермера в районі. За високий професіоналізм у розвитку агропромислового комплексу Волині Сергій Нестерчук удостоєний почесної грамоти облдержадміністрації та почесної грамоти Волинської обласної ради. На базі господарства проводяться наради-семінари, під час яких бізнесмен ділиться досвідом роботи. Тож нехай партнери будуть надійною опорою, збагачується фермерське господарство, ростуть прибутки, прибувають здоров’я і людська вдячність за натхненну і таку потрібну працю.

Людмила ЯКИМЧУК


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.